Європейський Союз, Україна, Румунія та Молдова посилюють регіональну співпрацю з метою забезпечення безперебійної логістики та реагування на безпекові виклики.
Про це йшлося під час зустрічі високого рівня у форматі QUAD у межах ініціативи Україна – ЄС «Шляхи солідарності» у Брюсселі, повідомляє пресслужба Міністерства розвитку громад та територій.
Сторони обговорили роботу дунайського логістичного кластера в умовах війни, який охоплює морські порти, автомобільні дороги, пункти пропуску й залізничне сполучення. Окремо зупинилися на питаннях безпеки судноплавства, стабільності роботи портів, а також на надійності сухопутних маршрутів, що забезпечують доступ до дунайських портів і відіграють ключову роль у безперервності перевезень.
Українська сторона поінформувала партнерів про наслідки російських атак на морські порти та об’єкти енергетичної інфраструктури, а також про ризики перебоїв у роботі портів, зокрема в Дунайському регіоні. У цьому контексті обговорювалися питання захисту критичної транспортної інфраструктури та підвищення готовності логістичних маршрутів до кризових сценаріїв.
«Дунайський кластер і Український морський коридор довели свою ефективність, але без підтримки в енергетичному обладнанні, захисті інфраструктури та оновленні флоту ризики зриву перевезень залишаються високими. Саме тому ми зосереджуємося на практичних рішеннях разом з європейськими партнерами», — наголосив заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.
За підсумками зустрічі партнери домовилися продовжити спільну роботу над впровадженням Плану дій для Дунаю 2.0 для підвищення безпеки судноплавства, покращення координації між портами України, Румунії та Молдови та оперативного реагування на можливі збої руху в Чорноморсько-Дунайському регіоні.
«Наша співпраця з європейськими партнерами спрямована не лише на реагування на кризові ситуації. Йдеться про інтегрування транспортної системи України в систему ЄС та створення єдиної безпечної та стійкої моделі», — зазначив Андрій Кашуба.
З огляду на вразливість сухопутних маршрутів до дунайських портів, сторони також домовилися розширити співпрацю на автомобільний та залізничний транспорт — з акцентом на збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску, удосконалення контрольних процедур та розвиток альтернативних залізничних маршрутів, зокрема через територію Молдови.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Міністерство економіки та довкілля разом з Українським державним фондом підтримки фермерських господарств, а також експертами проєкту EU4SmallFarms почали розробляти процедури, за якими працюватиме майбутня Виплатна агенція — установа, що адмініструватиме державну та міжнародну підтримку сільського господарства за стандартами ЄС.

Регламент про паковання та відходи паковання (PPWR) набуває чинності 12 серпня 2026 року на всій території Європейського Союзу.

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Логістичні витрати на експорт зернових зросли на $50 за тонну з часу зупинки портів і можуть продовжувати підвищуватись.

Залізничний транзитний коридор через Молдову здатний забезпечити транспортування 4,5 млн т зерна на рік.

Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту агропродукції.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Тривають перемовини між АТ «Укрзалізниця» та ДП «Залізниця Молдови» (Calea Ferată din Moldova, CFM) щодо надання знижки на перевезення українських вантажів територією сусідньої країни. Наразі йдеться про зменшення тарифів на транзит на 50%.

Блокування портів Великої Одеси через обстріли зміщує вантажопотік на автомобільні маршрути, що перевантажує сухопутні пункти пропуску та подовжує черги на кордоні. Час очікування проїзду на перетин кордону сягає більше 6 діб.