В Україні вже зараз необхідно створити реєстр та систему контролю за вирощуванням ГМ-культур, щоб чітко володіти інформацією щодо обсягів та площ їх виробництва. Найбільше це стосується сої.
Про це заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ході круглого столу, присвячему обговоренню проєкту Закону «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки» (№5839).
«Слід чітко зрозуміти переваги продукції без ГМО на світовому ринку. Зокрема, це стосується вирощування генетично модифікованої кукурудзи. Позиція Мінагрополітики — не дозволяти її вирощування та будь-який обіг на території України. Що стосується цукрового бурякута ріпаку (в Україні за інформацією учасників ринку все ж таки є досвід культивування цих ГМ-культур), то наша пропозиція — відтермінувати заборону їх вирощування мінімум на вісім років: три — до старту закону, а потім ще п'ять перехідних років», — цитує його слова пресслужба міністерства.
Мінагрополітики спільно з представниками ЄС, народними депутатами та стейкхолдерами доопрацювали законопроєкт, врахувавши більшість зауважень і застережень, запевнив Тарас Висоцький.
«Фактично наша країна зробила вибір і чітко прямує у напрямку ЄС. Тому всі зміни та реформи відбуваються також у цьому ключі. І аграрний сектор працюватиме за встановленими в ЄС правилами. Звісно, буде певний час для їх впровадження, діятимуть перехідні положення, можливо, інші аспекти. Щодо ГМО, то це питання біологічної безпеки, і жодних компромісів тут не буде. І всі питання в цій сфері необхідно врегулювати до моменту вступу України до ЄС», — наголосив перший заступник міністра.
Головною метою законопроєкту є виконання зобов’язань України за Угодою про асоціацію між Україною і їхніми державами-членами. Водночас, він проводить комплексний перегляд існуючого регулювання у сфері ГМО, зокрема в частині державного контролю за обігом ГМО, імплементувавши в законодавство України європейські правила регулювання сфери ГМО. Також законопроєкт сприятиме детінізації ринку обігу ГМО та створенню зрозумілих і прозорих правил для ведення бізнесу, пов’язаного з генетично модифікованими організмами, додали у міністерстві.
Представники аграрних громадських організацій та асоціацій підтримали запропонований законопроєкт.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Обсяги державного фінансування аграрного сектору в проєкті бюджету на 2027 рік після ухвалення у першому читанні залишились без змін.

Станом на 27 жовтня цього місяця було експортовано 275 тис. т усіх видів рослинних олій, що становить 65% від потреби. Показники на 15 жовтня були на рівні 149 тис. т — 63% від потреби.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Кабінет Міністрів України затвердив два документи, які направлені на контроль впливу генетично модифікованих організмів (ГМО).

Закон «Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції» починає діяти в Україні 16 вересня 2026 року.

Департамент Єврокомісії з питань охорони здоров’я та безпеки продуктів харчування (DG Health and Food Safety) дозволив використання трьох генетично модифікованих культур у складі кормів для тварин і продуктів харчування на території ЄС.