Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька, йдеться у повідомленні відомства.
«Важливим пріоритетом для нас є робота з відкриття нових ринків для експорту української продукції. Адже це нові робочі місця для українців та доходи до державного бюджету від сплати податків», — зазначила вона.
За шість місяців було відкрито ринки Японії, Лівії, Аргентини та Лівану для українських виробників молочка та молочних продуктів. Ефіопія стала відкритою для українських виробників яєць, Сербія — для українського тваринного білка, ОАЕ — для великої рогатої худоби. До Литви тепер можна експортувати арахнідів для потреб захисту рослин (йдеться про ентомофагів — комах, які споживають або паразитують на шкідниках рослин та використовуються для захисту сільськогосподарських культур).
Крім того, 63 товарні позиції в 11 державах та міжнародних економічних організаціях перепогоджені. Мова йде, в першу чергу, про країни СНД, із якими з 13 квітня 2021 року діють нові правила торгівлі через втрату чинності Угоди про співробітництво в галузі ветеринарії, що була підписана ще в 1993 році. Також через зміни умов торгівлі перепогоджені документи з Сінгапуром та Південною Кореєю.
Крім того, забезпечено проведення аудиту Європейської Комісії з метою оцінки офіційного контролю над виробництвом та сертифікацією молока та молочних продуктів, призначених для експорту до Європейського Союзу. Також проведено роботу для визнання Європейським Союзом зонування України за високопатогенним грипом птиці, завдяки чому з 20 березня вдалося відновити експорт продукції птахівництва до ЄС.
Наразі триває робота по відкриттю ринків на всіх континентах світу. Серед найбільш перспективних для експортерів країн — країни ЄС, Китай, Сінгапур, Індія, В»єтнам, ПАР та Індонезія.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Кабінет Міністрів України оновив процедури державної реєстрації кормових добавок та ведення Державного реєстру кормових добавок.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів відреагувала на повідомлення Великої Британії про виявлення сальмонели (Salmonella Enteritidis) у яйцях українського походження.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Українська зернова асоціація (УЗА) звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького із закликом не допустити запровадження пріоритетів для окремих видів аграрних вантажів під час експортних перевезень, перетину державного кордону та портової перевалки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.

Рішення Кабінету Міністрів України про спрощений доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки — лише перший етап спрощення процедур у цій сфері.

Право експортувати продукцію тваринного походження до країн Європейського Союзу станом на початок 2026 року мають 448 українських підприємств.

Держпродспоживслужба цього року провела аналіз фітосанітарного ризику щодо 19 шкідливих організмів, які регулюються в Європейському Союзі. 15 вересня робоча група схвалила звіти щодо ще 9 організмів, завершивши заплановану роботу.