Угода про вільну торгівлю з Туреччиною, яка нині проходить процес ратифікації в українському парламенті, сприятиме виходу українських виробників на турецький ринок, залученню турецьких інвестицій в економіку України.
Про це заявив посол України в Туреччині Василь Боднар в коментарі «Укрінформу».
«Завдяки угоді про вільну торгівлю з Туреччиною українські виробники промислової та частково аграрної продукції отримають можливості для доступу до доволі закритого турецького ринку. Угода дасть можливість залучати турецькі інвестиції та створювати індустріальні парки, які прогресивно розвиваються в Туреччині, а також залучати турецький бізнес до відбудови України», — сказав у коментарі агентству Боднар.
За словами дипломата, створення в Україні індустріальних парків за прикладом Туреччини є важливим як для реконструкції України, так і перетворення нашої країни на потужну індустріальну державу.
«Тут йдеться і про задоволення власних потреб, і про можливість постачати готові вироби, вироби з доданою вартістю, щоб це були не тільки пшениця і олія, але й вироби зі значною доданою вартістю made in Ukraine», — додав дипломат.
Турецький парламент завершив процедуру ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною на початку серпня цього року.
«Станом на сьогодні завершуються ратифікаційні процедури в нашому парламенті. І ми сподіваємося, що найближчим часом Угоду про вільну торгівлю з Туреччиною буде ратифіковано з нашого боку. Тоді ми матимемо можливість організовувати візит високого рівня для обміну ратифікаційними документами, і угода вступить у дію», — сказав Боднар.
Посол України в Туреччині додав, що після завершенням процедури ратифікації буде створено торговий комітет на чолі із заступниками міністрів економіки і торгівлі, який буде аналізувати стан реалізації угоди, вносити відповідні пропозиції урядам з її оновлення чи вдосконалення, зокрема в умовах обмеження логістичних спроможностей через війну росії проти України.
Дипломат нагадав, що за Угодою про вільну торгівлю з Туреччиною більше ніж 90% промислової групи і близько 8% аграрної групи українських товарів підпадає під нульову ставку. Для окремих товарних груп, зокрема тих, що не охоплені початковою нульовою ставкою, встановлені перехідні періоди. Після закінчення перехідних періодів 3-7 років Туреччина скасує ввізні мита ще для 1,5% промислових товарів і для 28,5% сільськогосподарських товарів.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Відправники вантажів мають до 23 жовтня надати АТ «Укрзалізниця» (УЗ) плани щодо перевезення на листопад.

НАТО направить до Чорного моря додаткові морські патрульні літаки, радарні системи та безпілотники.

Угода про вільну торгівлю між Україною та Турецькою Республікою, яка набула чинності 1 жовтня поточного року, відкриває нові можливості для українських агровиробників і переробників, створюючи сприятливіші умови доступу до одного з ключових ринків регіону.

Соя цього сезону може стати для українських аграріїв однією з культур із позитивною маржинальністю. Вона має вищу рентабельність і експортну привабливість порівняно із зерновими культурами: щоб отримати співставну виручку, фермеру необхідно реалізувати приблизно 1 т сої проти 3 т пшениці.

Зовнішній товарообіг України за 9 місяців поточного року склав майже $104,7 млрд.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на жовтень 2026 року.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.