Угода про вільну торгівлю з Туреччиною, яка нині проходить процес ратифікації в українському парламенті, сприятиме виходу українських виробників на турецький ринок, залученню турецьких інвестицій в економіку України.
Про це заявив посол України в Туреччині Василь Боднар в коментарі «Укрінформу».
«Завдяки угоді про вільну торгівлю з Туреччиною українські виробники промислової та частково аграрної продукції отримають можливості для доступу до доволі закритого турецького ринку. Угода дасть можливість залучати турецькі інвестиції та створювати індустріальні парки, які прогресивно розвиваються в Туреччині, а також залучати турецький бізнес до відбудови України», — сказав у коментарі агентству Боднар.
За словами дипломата, створення в Україні індустріальних парків за прикладом Туреччини є важливим як для реконструкції України, так і перетворення нашої країни на потужну індустріальну державу.
«Тут йдеться і про задоволення власних потреб, і про можливість постачати готові вироби, вироби з доданою вартістю, щоб це були не тільки пшениця і олія, але й вироби зі значною доданою вартістю made in Ukraine», — додав дипломат.
Турецький парламент завершив процедуру ратифікації Угоди про вільну торгівлю між Україною і Туреччиною на початку серпня цього року.
«Станом на сьогодні завершуються ратифікаційні процедури в нашому парламенті. І ми сподіваємося, що найближчим часом Угоду про вільну торгівлю з Туреччиною буде ратифіковано з нашого боку. Тоді ми матимемо можливість організовувати візит високого рівня для обміну ратифікаційними документами, і угода вступить у дію», — сказав Боднар.
Посол України в Туреччині додав, що після завершенням процедури ратифікації буде створено торговий комітет на чолі із заступниками міністрів економіки і торгівлі, який буде аналізувати стан реалізації угоди, вносити відповідні пропозиції урядам з її оновлення чи вдосконалення, зокрема в умовах обмеження логістичних спроможностей через війну росії проти України.
Дипломат нагадав, що за Угодою про вільну торгівлю з Туреччиною більше ніж 90% промислової групи і близько 8% аграрної групи українських товарів підпадає під нульову ставку. Для окремих товарних груп, зокрема тих, що не охоплені початковою нульовою ставкою, встановлені перехідні періоди. Після закінчення перехідних періодів 3-7 років Туреччина скасує ввізні мита ще для 1,5% промислових товарів і для 28,5% сільськогосподарських товарів.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Польська асоціація сільського господарства та розвитку сільських районів (PZPRZ) звернулась до міністра сільського господарства та розвитку сільських районів Стефана Краєвського із закликом захистити польських фермерів від зростання транзиту української агропродукції.

Український фрахтовий ринок залишається складним через атаки на судна, що прямують до портів Великої Одеси. Кількість великовантажних пропозицій скоротилася, а суден, готових виконувати такі рейси, практично немає.

Україна працює над максимальним використанням альтернативних шляхів експорту агропродукції.

Експорт зерна через Чорне море стикається з новими логістичними обмеженнями: рекордно низький рівень води в Дунаї скорочує пропускну здатність маршруту через Румунію на тлі посилення російських атак на українські порти.

Міністерство економіки та довкілля України визначило мінімально допустимі експортні ціни на сільгосппродукцію на серпень 2026 року.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

Президент США Дональд Трамп 20 липня підписав три укази про введення додаткових мит у розмірі 50% на окремі товари з Канади.

Програма відкритого експорту ріпаку та сої, покликана забезпечити прозорі та передбачувані умови для агровиробників, стартує в Україні сьогодні, 1 липня 2026 року.