Розвиток цифровізації у контексті повномасштабного вторгнення став тим інструментом, який дозволив адаптуватися та покращити стан українського аграрного сектору.
Про це заявив заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик під час презентації Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
«Державний аграрний реєстр — один із частин екосистеми цифрових інструментів, які на сьогодні функціонують в усіх країнах ЄС. Наразі в ньому зареєстровано 165 тис. фермерів. Водночас загальна площа зареєстрованих агрогосподарств становить приблизно 14,5 млн га, що більше, ніж половина площ, які наразі засіюються в Україні», — цитує його слова пресслужба Мінагрополітики.
Денис Башлик зауважив, що зареєстрований у Верховній Раді України проєкт закону про ДАР стане новим щаблем розвитку цього інформаційного інструменту.
«Також варто згадати про системи АKIS, IACS, LPIS, FADN — усі вони сприятимуть підвищенню прозорості та підзвітності у сфері українського сільського господарства, що є важливим кроком на шляху до інтеграції з ЄС. Наші плани дійсно амбітні, й вони мають втілитися до 2030 року. Однак з підтримкою наших міжнародних партнерів нам усе вдасться», — резюмував Денис Башлик.
Він додав, що використання дронів, систем управління земельними ресурсами тощо стало звичними речами, якими сьогодні вже нікого не здивувати. Саме так виглядає синергія державного і приватного сектору, результат якої складно не відчути.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Інноваційні теплиці, вертикальні ферми, штучний інтелект і лабораторне розмноження рослин змінюють підхід до виробництва продуктів у країнах із посушливим кліматом. Об’єднані Арабські Емірати, які ще донедавна майже повністю залежали від імпорту продовольства, сьогодні активно інвестують у розвиток сучасного сільського господарства, прагнучи зміцнити власну продовольчу безпеку.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

Ще десять років тому фермер ухвалював рішення на основі досвіду. Він «відчував» поле, орієнтувався на прикмети, повторював те, що робив минулого сезону. Сьогодні я бачу іншу картину: аграрії дедалі більше орієнтуються не на досвід, а на дані — супутникові знімки, показники ґрунтових сенсорів, прогнози штучного інтелекту.

Україна в умовах повномасштабної війни має одночасно реагувати на нагальні виклики та закладати основу для довгострокового розвитку агросектору. Євроінтеграція є одним із ключових напрямів майбутнього українського АПК.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

У Решетилівському професійному аграрному ліцеї на Полтавщині школярі вже з 12 років можуть спробувати себе в ролі трактористів, водіїв і зварників за допомогою сучасних VR-тренажерів. Такий профорієнтаційний простір допомагає підліткам ближче познайомитися з робітничими професіями ще до вступу до закладу освіти.

Система «єЧерга» сьогодні, 17 липня, розпочала тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів, які перетинають державний кордон.

Український агробізнес довгий час розвивався завдяки кільком сильним перевагам: доступній землі, трудовому ресурсу та вигідному розташуванню на перетині міжнародних ринків збуту. Саме ці фактори багато років забезпечували динамічне зростання галузі.

Програма відкритого експорту ріпаку та сої, покликана забезпечити прозорі та передбачувані умови для агровиробників, стартує в Україні сьогодні, 1 липня 2026 року.