Про це голова земельної підкомітету аграрного комітету ВРУ, народний депутат Олег Кулініч повідомив в своєму блозі на сайті Liga.net, передає прес-служба народного депутата.
«При Аграрному комітеті вже певний час працює робоча група, яка вивчає пропозиції аграрних асоціацій, наукових установ, громадських організацій сектора стосовно умов регулювання обігу земель. На минулому засіданні групи її учасникам були роздані напрацювання з певними пропозиціями стосовно ринкового регулювання», — пояснив депутат, зазначивши, що саме ці напрацювання були сприйняті деким як готовий законопроект про ринок землі.
З його слів, для того, щоб питання зняття мораторію було вирішено парламентом позитивно, мають бути знайдені рішення, які будуть влаштовувати представлені у парламенті політичні сили. Крім того, має бути розуміння пропонованої версії законопроекту з боку аграрного бізнесу — від маленьких фермерських господарств до великих корпорацій. Поки ж таких рішень не знайдено, а кінцевий варіант законопроекту відсутній.
Олег Кулініч акцентував увагу на тому, що головним питанням дискусії навколо моделі ринку земель є коло осіб, які будуть мати право набувати у власність землі сільськогосподарського призначення.
«Буде це право надане лише громадянам України чи також і юридичним особам? З одного боку, господарювання на землях сільськогосподарського призначення ведеться, в переважній більшості, юридичними особами. І саме вони, як орендарі, за чинним законодавством мають переважне право на купівлю орендованих земельних ділянок. Але, з іншого боку, наявність у юридичної особи можливості купувати землі сільськогосподарського призначення практично зводить нанівець усі обмеження щодо граничних площ земель у власності однієї особи. Через ланцюжки афілійованості усі вони можуть бути знехтувані», — підкреслив Кулініч.
Депутат також прогнозує, що, виходячи з існуючих реалій, питання знаходження остаточної моделі ринку землі зможе бути вирішене тільки після парламентських виборів, адже абсолютна більшість політичних сил не готові ініціювати вирішення цього питання в останній рік роботи парламенту VIII скликання.
Для довідки: раніше в ЗМІ з'явилася інформація про основні норми, які містяться в майбутньому законопроекті «Про обіг земель».

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Для агробізнесу у прифронтових регіонах використання приватних земель для будівництва та утримання фортифікаційних споруд уже є практичною проблемою. Підприємство може мати належно оформлену власність або оренду, провести посівну, понести витрати на обробіток землі, але фактично втратити можливість користуватися всією ділянкою або її частиною.

Верховна Рада отримала підписаний Президентом України закон «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (5018-IX, законопроєкт №12384).

Площа земель сільгосппризначення, щодо яких було укладено договори купівлі-продажу, у третьому кварталі 2026 року склала 43,7 тис. га, що на 18% менше порівняно з попереднім кварталом і на 15% менше показника аналогічного періоду минулого року.

У Верховній Раді зареєстровано постанову, якою пропонується скасувати рішення Кабінету Міністрів від 13 жовтня про зміни правил бронювання військовозобовʼязаних.

Середня вартість гектара сільськогосподарської землі в Україні у вересні знизилася до 79 728 грн проти 80 326 грн у серпні. Водночас площа проданих ділянок уперше з березня зросла — до 17 347 га.

Обсяг сільськогосподарських земель, що раніше перебували під мораторієм і були залучені в обіг, в Україні станом на вересень становить 1,159 млн га.

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики підтримав підготовлений до повторного другого читання проєкт закону, що покликаний запровадити єдині стандарти вирощування, виробництва та маркування органічної продукції.

Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює державний контроль за якістю та безпечністю продукції, зокрема поширюючи його на інтернет-торгівлю та гармонізуючи правила з нормами ЄС.

На конференції в Лугано міжнародні партнери задекларували готовність підтримувати післявоєнну відбудову України. Завдання для нашої держави — узгодити з ними формат і обсяг такої допомоги, а головне — перемогти у війні! Тоді можна говорити про початок фінансування конкретних програм. Спільними зусиллями з’явиться новий документ, який можна буде назвати «українським планом Маршалла».
