Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з проєктом ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства в Україні» (IPRSA) презентували Стратегію розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на період до 2030 року.
Як говориться у повідомленні міністерства, документ передбачає чітке визначення пріоритетів та створення сприятливих умов для розвитку сільського господарства та сільських територій України. Стратегія розроблена з урахуванням потреби змін в агросекторі, зокрема пов’язаних з наданням Україні статусу кандидата на вступ до ЄС та інших міжнародних зобов’язань.
Документ містить 7 стратегічних цілей, у кожну з яких включено візію та підцілі. Їх реалізація передбачається до 2030 року.
Ціль 1. Розбудова інклюзивної політики розвитку сільського господарства та сільських територій: інституційна спроможність.
Передбачається реформування державних установ у секторі сільського господарства згідно зі спільною сільськогосподарською політикою ЄС.
У межах цієї цілі також буде прийнятий закон про Державний аграрний реєстр. Планується, що понад 80% державної підтримки сільського господарства буде надходити через ДАР. Внесення змін до законодавства та створення виплатної агенції, що забезпечуватиме своєчасну та точну виплату підтримки сільськогосподарським виробникам.
Ціль 2. Гарантування суспільних потреб у високоякісних, поживних та безпечних харчових продуктах: досягнення продовольчої безпеки.
Передбачається прийняття комплексної політики безпечності харчових продуктів ЄС та стандартів контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів (СФЗ), які повністю гармонізовані з вимогами ЄС.
Ціль 3. Забезпечення стійкості сільськогосподарського сектору: підтримка стабільного та справедливого доходу виробників, підвищення їхньої конкурентоспроможності.
Впроваджуватимуться програми підтримки ліквідності, державних гарантій, а також грантового фінансування, пом’якшення або часткового відшкодування витрат для подолання наслідків війни. Підтримка стабільного доходу фермерських господарств. Посилення орієнтації на ринок і підвищення конкурентоспроможності.
Ціль 4. Ефективне використання земель: розмінування, земельна реформа.
Передбачається, зокрема, подальше функціонування ринку землі, розвиток моніторингу ринку земель і створення автоматизованої системи публічного моніторингу земельних відносин. Планується створити та забезпечити функціонування національного геопорталу, який стане джерелом точних, достовірних, актуальних і головне — офіційних даних про геопросторові об’єкти. Ціль також передбачає сталий розвиток та ефективне використання ґрунту, повітря та води, зокрема шляхом зниження залежності від хімікатів.
Ціль 5. Кліматично орієнтоване сільське господарство: пом’якшення наслідків зміни клімату та адаптація до них.
Завдання цілі передбачають розвиток водопостачання для зрошення земель, кліматично орієнтованого сільського господарства, органічного виробництва, циркулярної біоекономіки, біоенергетики.
Також заходи будуть спрямовані на запобігання втраті біорізноманіття, покращення екосистемних послуг і збереження середовищ існування та ландшафтів. Впровадження спрощеної реєстрації насіння, боротьби з розповсюдженням насіння з ГМО за межами каталогів насіння ЄС.
Ціль 6. Модернізація аграрного сектору: розвиток переробки, інновації, цифровізація та обмін знаннями.
Передбачається сприяння розвитку переробних підприємств, покращення доступу до досліджень, інновацій. Підтримка послуг з розвитку сільського бізнесу та сільськогосподарських дорадчих послуг, цифровізація галузі.
Ціль 7. Створення умов для розвитку сільських територій.
Підтримка молодих фермерів, розвитку жіночого підприємництва,
Проєкт Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні до 2030 року розміщено для обговорення на сайті Мінагрополітики за посиланням. Затвердження стратегії урядом планується до кінця 2024 року.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Близько 80% холодних логістичних складів знищено за пів року на Київщині. Тому нині ймовірні перебої з постачанням товарів, зберігання яких потребує певних температурних режимів.

Дефіциту продуктів в Україні немає і не очікується, є проблеми з логістикою.

Cудноплавство Панамським каналом обмежать через зниження рівня води спричинене Ель-Ніньйо.

Українське виноробство останніми роками переживає новий етап розвитку. Зростає інтерес до локальних виробників, дедалі більше господарств розвивають власні виноградники, а зміни клімату відкривають нові можливості для регіонів, які ще донедавна не вважалися виноробними.

На Одещині відбувся Демонстраційний день американських меліоративних технологій, під час якого агровиробникам показали сучасні рішення для відновлення та модернізації систем зрошення.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає збільшення фактичних площ зрошення в Україні до 200 тис. га до 2027 року.

В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

80 організацій водокористувачів (ОВК) вже створено у 14 областях України. 20 з них отримали меліоративне майно у власність.

Програма відкритого експорту ріпаку та сої, покликана забезпечити прозорі та передбачувані умови для агровиробників, стартує в Україні сьогодні, 1 липня 2026 року.