Країни Африки є перспективним напрямком для українського агроекспорту, проте посилення присутності України на цих ринках потребує нарощування конкурентоспроможності.
Про це під час форуму заявив генеральний директор «Українського клубу аграрного бізнесу» Олег Хоменко, повідомляє УКАБ у Facebook.
Експерт підкреслив, що розвиток експортної стратегії базується на прагматичному розрахунку: бізнес інвестує лише туди, де бачить потенційну нішу та прибуток. Беззаперечним є європейський вектор, але він залишається серйозним викликом для українських виробників. Євроінтеграція вимагає не лише гармонізації законодавства, а й реальної адаптації виробничих потужностей до стандартів ЄС — від норм захисту рослин і добробуту тварин до кліматичних й екологічних вимог.
«Якщо поглянути на поточну структуру торгівлі, то 55% нашої агропродукції експортується до Європи, 20% — на Близький Схід, і лише 12% припадає на країни Африки. Цей ринок має значний потенціал, проте тут український бізнес стикається з конкуренцією з боку рф. росіяни активно заходять на ці ринки через державні компанії, використовуючи бюджетні кошти для демпінгу цін та укладання довгострокових контрактів, що ускладнює посилення українських позицій», — пояснив Олег Хоменко.
Додатковим бар'єром, на його думку, є фінансові ризики — африканські контрагенти часто мають проблеми з платоспроможністю та дотриманням строків розрахунків. У таких умовах бізнес потребує гарантій, які дозволять мінімізувати вірогідність несплати за поставлений товар.
«Одним із рішень може бути розвиток «Експортно-кредитного агентства» (ЕКА), яке б могло забезпечити гарантії під час експорту до африканських країн. Якщо держава наразі не має достатнього ресурсу для повного фінансування агентства, варто ініціювати діалог з європейськими партнерами.
Логіка проста: якщо європейські фермери стурбовані напливом української агропродукції, то ЄС може допомогти перенаправити ці обсяги на ринки Африки, наповнюючи фонд ЕКА для страхування таких постачань. Це дозволить розвантажити європейський ринок і водночас закріпити позиції України в Африці», — підсумував Олег Хоменко.

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Понад 20,7 тис. вантажних вагонів перебувало на підходах до залізничних переходів на західному кордоні України станом на 23 жовтня.

Посівна озимих культур в Україні станом на 27 жовтня 2026 року фактично виходить на завершальну стадію — засіяно 5,35 млн га, або 84,7% прогнозованих площ.

Складна ситуація на фрахтовому ринку дунайських портів України продовжує погіршуватися.

Експорт українського зерна через румунський порт Констанца у січні – вересні 2026 року склав 1,03 млн т, що утричі більше, ніж 321 тис. т, перевантажених за перші дев'ять місяців минулого року.

Прем'єр-міністр Молдови Василе Тофан закликав українських підприємців використовувати молдовську залізницю для експорту товарів до Румунії.

Україна з початку 2026 року погодила доступ своєї агропродукції за 29 новими експортними напрямками у 13 країнах і Європейському Союзі.

Україна в умовах обмеженої експортної спроможності до кінця маркетингового року може не вивезти 35 млн т зерна, ризикуючи недоотримати близько €5 млрд валютної виручки.

Україна може втратити конкурентні позиції на ринках Африки та Азії, якщо українська продукція дорожчатиме через запровадження суворіших вимог Євросоюзу, але на зовнішніх ринках виробники не отримуватимуть відповідної цінової надбавки.