Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Згідно з розрахунками експертів, у разі реалізації розпаювання земель державних і комунальних підприємств надходження до державного та місцевих бюджетів зростуть з 270 млн грн до 1,72 млрд грн щорічно за рахунок додаткових надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору, орендної плати за передану через аукціон державну та комунальну землю.
«Доходи ж приватних землевласників, що отримуватимуть орендну плату в результаті розпаювання, за оцінками становитимуть 1,19 млрд грн щорічно», — вважають в УКАБ.
Також в парламенті розглядається ініціатива щодо розпаювання сільгоспугідь на таких умовах:
- 40% буде розпайовано серед нинішніх та колишніх працівників державних та комунальних сільгосппідприємств, а також працівників та пенсіонерів соціальної сфери, як то школи, медичні заклади, що розташовані на території відповідної сільради;
- 20% земель передбачено для осіб, що брали участь у бойових діях;
- 40% буде передано на приватизацію шляхом продажу або передання в оренду через аукціони.
В УКАБ зазначили, що в 2019 році в постійному користуванні державних та комунальних сільськогосподарських підприємств знаходилося близько 1 млн га сільськогосподарських земель. З цих земель до бюджетів надходили лише платежі земельного податку, що склали близько 270 млн грн.
«Більшість цих підприємств є або збитковими, або їх прибутковість близька до нуля, в той час коли нормою в приватних підприємствах вважається прибуток на рівні 3000–5000 грн/га. При цьому непоодинокі факти махінацій та реального використання земель цих підприємств третіми особами, про що свідчать численні кримінальні провадження», — зазначає генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.
В асоціації вважають, що приватизація за запропонованим варіантом врегульовує соціальну несправедливість по відношенню до працівників тих підприємств, що були виключені з процесу розпаювання в 90-х роках та фактично завершує його, а також учасників бойових дій, які подавали заяви, але так і не отримали земельні ділянки. Також такий варіант забезпечує зростання надходжень до державного бюджету, зростання доходів громадян, які отримають земельні паї, зокрема, через можливість отримання орендної плати, а також прибуткового ведення сільськогосподарської діяльності на цих землях.

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) та агенція UCABevent збирають провідних СЕО, власників, інвесторів та інноваторів, щоб провести разом тест «на людяність» бізнесу під час XVII Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM).

Українські сільгоспвиробники станом на 10 серпня 2026 року обмолотили 5,63 млн га зернових і зернобобових культур, або 48,6% прогнозованих площ.

У липні 2026 року було експортовано 3,67 млн т агропродукції, що на 23,4% менше, ніж попереднього місяця.

В Україні обмолочено 4,01 млн га зернових і зернобобових культур, або 33,9% прогнозованих площ. Загальний намолот досяг 17,59 млн т, збільшившись за тиждень на 6,94 млн т, або 65,2%.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» оновила президію та обрала нового президента.