Український уряд і експерти розглядають три можливих сценарії продовження політики торгівлі після завершення 5 червня автономних торговельних заходів (АТЗ) щодо імпорту українських агротоварів до Європейського Союзу.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, пише «Інтерфакс-Україна».
«Перший — це продовження АТЗ для українських агротоварів. Це найбільш цікавий варіант, тому що ми можемо планувати свій експортний потенціал і розуміти, яку кількість (продукції. — Ред.) можемо ще експортувати до ЄС. Другий варіант — це залишити (обсяги постачань. — Ред.) на рівні 2021 року. Для українських виробників це означає втрати майже $3-3,5 млрд», — сказав він.
Найвірогіднішим сценарієм Гайду називає новий шлях — комбінований компроміс із продовженням АТЗ на період, доки не буде узгоджено всі торговельні заходи щодо Угоди про асоціацію з ЄС.
«Фактично, саме на це ми розраховуємо», — підкреслив парламентарій.
Як зазначив нардеп, єврокомісар із сільського господарства Крістоф Гансен під час переговорів у Брюселі повідомив українській стороні, що Європейська комісія готова розглянути нові шляхи співпраці з Україною та обговорити принципи щодо імпорту українських чутливих агротоварів до Європейського Союзу.
«Він декілька разів підтвердив і наголосив, що вони не хочуть продовжувати АТЗ після 5 червня 2025 року. На контраргументи, що у нас зовсім немає часу, є турбулентність в європейських парламентах, перевибори, сьогодні фактично ніхто цим критично не займається, він із упевненістю говорив, що ні, до того часу ми зможемо все відпрацювати. Після надання всіх аргументів українською стороною єврокомісар погодився — мабуть, якщо ми не встигнемо, то все ж таки будемо розглядати продовження АТЗ до врегулювання всіх питань, пов'язаних із агроторгівлею», — зазначив керівник парламентського аграрного комітету і додав, що для української сторони така позиція ЄК є позитивною.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Посли країн НАТО зберуться на засідання наступного тижня через інциденти, що сталися останніми днями із суднами у Чорному морі поблизу Румунії та Болгарії.

У Європейському Союзі жінки управляли 17,2% сільськогосподарських угідь, які оброблялись у 2023 році.

Нові інструкції щодо проходження формальностей запровадили для суден, які заходять до каналу Суліна.

Латвія наразі не може встановити підвищення плати за користування залізничною інфраструктурою на 300% для транзиту російського зерна або повністю його заборонити.

Основний очікуваний ефект від запровадженння експортного мита на сою та ріпак досягнуто — менші внутрішні ціни, що мали би стимулювати переробку й нарощувати додану вартість. Проте, працюючи за такими правилами, аграрії недоотримують кошти і в перспективі можуть скорочувати посіви під цими культурами.

Cуттєві зміни відбулися за ліцензійними квотами на продукцію птахівництва та яєць cтаном на 1 жовтня 2026 року.

Президент США Дональд Трамп і керівник Китаю Сі Цзіньпін домовилися про зниження імпортних мит на товари загальною вартістю близько $60 млрд.

Наприкінці вересня Українсько бобово-соєва асоціація (УБСА) зібрала представників агробізнесу та міжнародної торгівлі з 30 країн світу у Мерсіні в Туреччинні на AgroFoodSummit 2026.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.