Український уряд і експерти розглядають три можливих сценарії продовження політики торгівлі після завершення 5 червня автономних торговельних заходів (АТЗ) щодо імпорту українських агротоварів до Європейського Союзу.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, пише «Інтерфакс-Україна».
«Перший — це продовження АТЗ для українських агротоварів. Це найбільш цікавий варіант, тому що ми можемо планувати свій експортний потенціал і розуміти, яку кількість (продукції. — Ред.) можемо ще експортувати до ЄС. Другий варіант — це залишити (обсяги постачань. — Ред.) на рівні 2021 року. Для українських виробників це означає втрати майже $3-3,5 млрд», — сказав він.
Найвірогіднішим сценарієм Гайду називає новий шлях — комбінований компроміс із продовженням АТЗ на період, доки не буде узгоджено всі торговельні заходи щодо Угоди про асоціацію з ЄС.
«Фактично, саме на це ми розраховуємо», — підкреслив парламентарій.
Як зазначив нардеп, єврокомісар із сільського господарства Крістоф Гансен під час переговорів у Брюселі повідомив українській стороні, що Європейська комісія готова розглянути нові шляхи співпраці з Україною та обговорити принципи щодо імпорту українських чутливих агротоварів до Європейського Союзу.
«Він декілька разів підтвердив і наголосив, що вони не хочуть продовжувати АТЗ після 5 червня 2025 року. На контраргументи, що у нас зовсім немає часу, є турбулентність в європейських парламентах, перевибори, сьогодні фактично ніхто цим критично не займається, він із упевненістю говорив, що ні, до того часу ми зможемо все відпрацювати. Після надання всіх аргументів українською стороною єврокомісар погодився — мабуть, якщо ми не встигнемо, то все ж таки будемо розглядати продовження АТЗ до врегулювання всіх питань, пов'язаних із агроторгівлею», — зазначив керівник парламентського аграрного комітету і додав, що для української сторони така позиція ЄК є позитивною.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Вартість перевезень з українських портів на Дунаї продовжує стрімко зростати на тлі вкрай обмеженої доступності суден, високого попиту на перевезення та погіршення ситуації з заторами на Сулінському каналі.

Блокування портів стало проблемою для дрібних фермерів, оскільки їм доводиться продавати зібрані врожаї агрохолдингам.

Програма відкритого експорту сої, яка має забезпечити агровиробникам прозорі та передбачувані умови для експорту власно вирощеної продукції, стартує з 1 вересня.

Сербія запровадила надзвичайний стан у дев’яти муніципалітетах через поширення африканської чуми свиней (АЧС).

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Екстремальна спека та посуха цього літа призведуть до зниження врожайності цукрових буряків у європейських фермерів більш ніж на 20% порівняно з минулим роком.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

Із 1 липня 2026 року набула чинності Угода про всеосяжне економічне партнерство між Україною та Об'єднаними Арабськими Еміратами, яка передбачає створення зони вільної торгівлі між двома країнами.

Україна точно буде з хлібом. Проте його вартість зростатиме, адже все, що формує собівартість зерна (пальне, логістика, добрива, ЗЗР), а отже й борошна — дорожчає. На додаток хлібна індустрія вже готується до можливих відключень електроенергії взимку, що також потребує значних капіталовкладень.