Представники аграрних асоціацій під час круглого столу «Новації законопроєктів 3742 і 3743: реальна боротьба з перегрузами чи зрив збору врожаю» відзначили, що нові законопроєкти створюють подвійну відповідальність за перевантаження автомобілів, покладають на вантажовідправника непомірно високі штрафи навіть за незначне порушення і створюють умови для корупції, повідомляє УКАБ.
Зокрема, законопроєкт №3743 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» пропонує запровадити відповідальність вантажовідправника за порушення вимог щодо заповнення товарно-транспортної накладної (ТТН) у розмірі 51 тис. грн. Для вантажоперевізника відповідальність за перевищення ваги буде залежати від рівня перевантаження. Наприклад, перевантаження до 5% допускається, перевантаження на 5-10% передбачає штраф 8,5 тис. грн, 10-20% — 17 тис. грн, 20-30% — 34 тис. грн, понад 30% — 51 тис. грн.
«Найбільша складність для аграріїв якраз у тому, щоб проконтролювати вагу вантажу, щоб не перевозити його жменями, але й дотримуватися встановленої норми. У 95% випадків у полі немає чим зважити вантаж. Деякі компанії експериментують і встановлюють ваги на перевантажувачі чи комбайни, але все одно при такому зважуванні є похибка у 5-10%. Більше того, в умовах поля неможливо визначити навантаження на вісь. Єдине, на що можна орієнтуватися у такому випадку — це досвід водія, який візуально визначає, скільки потрібно завантажити зерна. Водночас він не здатний врахувати питомої маси зерна, яка іноді може дуже сильно варіюватися. Саме тому ми говоримо, що має бути право вантажовідправника на похибку до 5%», — говорить генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон.
Крім того, за його словами, потрібно знайти баланс і вирівняти відповідальність між вантажовідправником і вантажоперевізником. Оскільки зараз законопроєкт передбачає, що відповідальність вантажовідправника при перевищенні норми навіть на 50 кг призведе до штрафу у 51 тис. грн, а вантажоперевізник таку відповідальність понесе, лише перевищивши норму на 30%.

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

У Глухові облаштували 3-гектарний яблуневий сад із 13 сортами

Дев’ять із десяти українських підприємств відчувають вплив російських атак на склади, розподільчі центри та логістичну інфраструктуру.

Зупинка морського експорту та обмежений внутрішній попит тиснуть на ціни фуражного ячменю в Україні. Висока вартість логістики також стримує продажі за кордон.

Румунія з 1 жовтня 2026 року починає застосовувати нову електронну систему дорожніх зборів TollRo для вантажного транспорту з максимально дозволеною масою понад 3,5 т.

Ставка оренди вагонів-зерновозів, які належать філії «Центр транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця», з 1 жовтня зросте до 3371 грн/добу (+100 грн), після того як залишалася незмінною чотири місяці поспіль.

Сільгоспвиробники України станом на 29 вересня поточного року засіяли озимими культурами 2,61 млн га, або 41,4% прогнозованих площ.

Українські аграрії станом на 28 вересня 2026 року зібрали основні сільгоспкультури з 10,68 млн га, що складає 53,5% прогнозованих площ. Загальний обсяг зібраної продукції становить 43,05 млн т.

Оновлений формат ліцензійних умов для перевізників може почати діяти до кінця 2026 року.

Турецька група сільськогосподарської дипломатії (TTDG) запропонувала створити міжнародний механізм захисту аграрної торгівлі та цивільного судноплавства у Чорному морі на тлі посилення атак на порти, термінали та комерційні судна.

Урожайність сільгоспкультур на 40-50% залежить від живлення. Останніми роками на ньому доволі жорстко економили, подекуди урізаючи систему лише до базового азотного удобрення. Проте така економія не є сталою, і без комплексного живлення макро-, мезо- та мікроелементами досягти високих урожаїв неможливо.

Обсяги ринку добрив в Україні скоротилися приблизно на 50-60% порівняно з довоєнним періодом. Два останніх сезони аграрії працювали частково на старих запасах, частково відмовлялися від використання добрив. Подальша динаміка ринку залежатиме від світової ціни на агропродукцію та доступної логістики.