Таку думку висловив народний депутат, член аграрного комітету Верховної Ради Сергій Лабазюк, коментуючи рішення Конституційного Суду України (КСУ) щодо відмови розглядати законність мораторію на продаж землі.
За словами нардепа, він підтримує рішення КСУ з цього приводу.
Оскільки для відкриття повноцінного ринку необхідно завершити інвентаризацію і розмежування земель с/г призначення (це землі державної, комунальної та приватної власності); провести загальнонаціональну нормативно-грошову оцінку земель с/г призначення та вдосконалити процедуру реєстрації земель і найголовніше — створити рівні умови для всіх учасників.
«Думаю, цих аргументів більше, ніж достатньо, щоб зрозуміти, чому поки наша країна не може запустити повноцінний ринок землі. Тому якби Конституційний Суд взяв до розгляду це питання і якби його рішення було на користь відкриття ринку — невідомо, які б наслідки це мало для країни», — наголосив нардеп.
Лабазюк нагадав також, що в кінці минулого року Верховна Рада прийняла рішення продовжити на рік дію мораторію на продаж земель сільгосппризначення до 1 січня 2019 року.
«Можна було, звісно, прописати мораторій ще на 3-5 років. Але це — лише «забалакування» питання і не більше. Тому нам зараз не потрібно втрачати час, а напрацювати детальну, покрокову карту дій», — підкреслив він.
Політик також нагадав, що входить в робочу групу, яка займається напрацюванням законодавчих змін в земельному питанні.
«Робоча група напрацьовує законодавчі зміни, залучені аграрні асоціації, громадськість, фермери. Хочу вірити, що нам вдасться показати результат вже в найближчі місяці. Законодавчі зміни обов'язково будуть представлені на обговорення громадськості, а після того лише будуть вноситися до сесійної зали», — додав політик.
Для довідки: Конституційний Суд України відмовив у відкриті справи за запитом 55 нардепів про скасування мораторію на продаж землі.
В кінці грудня 2017 р. Президент Петро Порошенко підписав закон, що продовжує на 1 рік дію мораторію на продаж чи відчуження іншим способом земель сільськогосподарського призначення.

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Від льону до готової продукції: фермери на Миколаївщині розвивають власну переробку

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Вже найближчим часом до проєкту «Земельний банк» буде додано ще 30 тис. га державних земель у межах другого пулу. Усі вони передаватимуться в суборенду виключно через прозорі онлайн-аукціони, що забезпечить відкриту конкуренцію, справедливу ринкову ціну та надходження до державного бюджету.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.

Кабінет Міністрів включив до державного реєстру індустріальний парк «Ф’юче Індастрі хаб», який розташовуватиметься у місті Волочиськ Хмельницької області.

Розвиток агробізнесу в питанні біоенергетики має дуже великі перспективи.

Аграрний комітет ВРУ буде пропонувати уряду не підвищувати відсоток податків, а стимулювати розвиток галузі через переробку.
