Національний банк з 11 листопада удвічі скоротив граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за 12 кодами, — зі 180 до 90 календарних днів.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
На рівні 90 днів встановили граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (насіння соняшнику), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова), 2306 (макуха), здійснених із 11 листопада 2023 року.
З 5 квітня 2022 року граничні строки розрахунків для таких операцій були встановлені на рівні 180 календарних днів.
Відповідне рішення ухвалено за поданням Кабінету Міністрів України відповідно до розпорядження КМУ від 13 лютого 2019 року №76 «Про затвердження переліку товарів та (або) галузей економіки, для яких Національний банк має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження заходу захисту, передбаченого абзацом першим частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» (зі змінами). «Воно покликане посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів», — пояснили в регуляторі.
Зазначені зміни прийнято постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2023 року №145 «Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67 »Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів».

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Україна та Саудівська Аравія посилюють співпрацю у сфері агропродовольчої торгівлі та інвестицій.

Оборот торгівлі сільськогосподарськими товарами між Україною та Європейським Союзом у січні – червні 2026 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року на $847 млн (+11%) і становив $8,55 млрд.

Щоб підтримати аграрний сектор в умовах заблокованих чорноморських портів, урядом прийняті три рішення: переглянуто мінімальні експортні ціни, змінені умови фінансування аграріїв за програмою «5-7-9%» на обігові цілі та прийнято рішення про надання державних гарантій на портфельній основі.

Європейська комісія (ЄК) зробить оцінку як майбутнього врожаю в Україні, так і його експорту, щоб мати розуміння щодо можливих наступних кроків у питанні подальшої допомоги.

Україні варто готуватися до того, що економічні наслідки блокування портів можуть виявитися не меншими, а навіть гіршими, ніж минулого разу.

Національний банк України (НБУ) дозволив банкам не визнавати дефолт боржників у разі короткострокової (до одного року) реструктуризації заборгованості через фінансові труднощі, спричинені війною, а також пом’якшив вимоги до врахування аграрної продукції як застави.

Експорт агропродовольчої продукції у січні – червні 2026 року склав $12592 млн, що на 11% більше минулорічних показників за відповідний період ($11305 млн).

Національний банк України (НБУ) прогнозує, що зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році складе 1,8% (у квітні очікувалось 1,3%), а у 2027–2028 роках — пришвидшиться до близько 3%.

За підсумками січня – травня 2026 року товарообіг України продемонстрував глибокий дисбаланс. За цей період до країни було імпортовано товарів на суму $40,5 млрд, тоді як обсяги експорту виявилися у понад два рази меншими — лише $17,5 млрд.

Національний банк України збільшив зі 180 до 270 днів граничний термін повернення валютної виручки для експортерів продукції аграрного машинобудування.