Сховищ на пшеницю, ячмінь, просто та гречку вистачає повністю, чого не скажеш про соняшник та кукурудзу. Адже соняшник має вдвічі більший обсяг відносно ваги, ніж пшениця.
Про це в ефірі телемарафону розповів народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук.
«Всі державні структури акумулювали свої зусилля на вирішення пробем зі зберіганням продукції. З кінця вересня до нас будуть надходити мобільні зерносховища як від Фонду Говарда Баффета, USDА так і від інших світових благодійників. Ми скупили майже всі рукави для зберігання зерна в полях, які виготовляються в світі», — зазначає народний депутат.
Соломчук уточнює, що зерносховища будуть надавати згідно заявок від аграріїв, але перевагу матимуть ті, чиї сховища повністю зруйнували рашисти.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Майбутня система страхування воєнних ризиків має бути добровільною для бізнесу, а її фінансування не повинно здійснюватися шляхом підвищення ПДВ або іншого додаткового фіскального навантаження на українські компанії.

Безпілотник рф сьогодні, 17 вересня, атакував судно під прапором Танзанії, яке прямувало до українського порту.

Припортовий зерновий складський комплекс у м. Ізмаїл (Одеська обл.) виставили на продаж.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

В Україні потрібно запровадити прогнозування вирощування сільгосппродукції та надання з боку держави рекомендацій аграріям у кожному регіоні щодо того, яку продукцію і в яких обсягах можливо експортувати до різних країн світу.

Ціни на овочі борщового набору — цибулю, столовий буряк, картоплю, моркву — зараз не просто стабілізувалися, а знизилися.

За результатами довоєнних перевірок, в Україні приблизно 50% ветеринарних препаратів незареєстровані або фальсифіковані, цифра не змінилася досі. Добросовісні фермери, які працюють із тваринами та виробляють м’ясну продукцію, б’ють на сполох, адже їхні підопічні можуть опинитися в зоні ризику поширення захворювань. Вони просять на державному рівні вплинути на ситуацію та запровадити належний контроль на ринку препаратів, аби бути захищеними від підробок.