Фальсифіковані ветеринарні препарати несуть великий ризик для фермерів, адже вони лишаються поза межами держконтролю, ніхто не розуміє, що в складі тих препаратів. На рівні уряду немає державних програм, що стосуються ветпрепаратів, тому варто провести паралелі, подивитися на ринок ЄС, де впроваджена кримінальна відповідальність за фальсифікацію та підробку ветеринарних препаратів. На рівні уряду, парламентського аграрного комітету вже розроблений законопроєкт, який має пройти друге читання і запустить контроль за веденням Державного реєстру ветпрепаратів, який набуває чинності з 2 березня 2026 року.
Посилити відповідальність: чим загрожують незареєстровані ветеринарні препарати
30 жовтня 2025, 05:48 4091
За результатами довоєнних перевірок, в Україні приблизно 50% ветеринарних препаратів незареєстровані або фальсифіковані, цифра не змінилася досі. Добросовісні фермери, які працюють із тваринами та виробляють м’ясну продукцію, б’ють на сполох, адже їхні підопічні можуть опинитися в зоні ризику поширення захворювань. Вони просять на державному рівні вплинути на ситуацію та запровадити належний контроль на ринку препаратів, аби бути захищеними від підробок.
За словами радниці віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Яни Казьміної під час дискусії на Ukrainian Livestock Summit, з 2022 року всі перевірки були скасовані, весь цей час реалізація ветпрепаратів відбувається поза державним контролем. Фальсифіковані лікарські засоби для тварин заполонили ринок, тому потрібно щось робити, змінювати підходи держконтролю, а з нелегальним ринком — боротися.
Яна Казьміна, радниця віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України
Державний реєстр ветеринарних препаратів України та ЄС. У чому різниця?
У Державному реєстрі ветеринарних препаратів України міститься замало інформації, з якої покупцю було би зрозуміло, чи фальсифікований продукт. Натомість у реєстрі ЄС більш розширені дані, у пошуку можна відсортувати препарати за назвою, діючою речовиною та іншими параметрами й прочитати все про конкретний препарат.
Василь Антоненко, генеральний директор асоціації «Ветпромспілка»
Ми прагнемо запровадити такий реєстр і в Україні, аби кожен споживач був обізнаний щодо ветеринарних препаратів. Наразі накладено мораторій на перевірки, тому відповідальності немає. Є правовий документ — Конвенція Медікрайм, створена Радою Європи з метою об’єднання зусиль у боротьбі проти медичних підробок. Ми цей документ ратифікували, він набрав чинності та покликаний запровадити кримінальну відповідальність стосовно всіх лікарських засобів, для ветеринарії зокрема. Але щодо лікарських засобів конвенція вже запроваджена, а для ветпрепаратів — ні.
Крім цього, Україна має обов’язки щодо вступу до ЄС. У базовому регламенті передбачено, що потрібно запровадити відповідальність за виробництво чи використання нелегальних ветзасобів. Згідно з вимогами ЄС, незареєстровані ветеринарні лікарські засоби — це фальсифіковані препарати.
Сьогодні адміністративна відповідальність в Україні за використання, виробництво чи продаж фальсифікованих ветпрепаратів становить 1700 грн штрафу, кримінальна відповідальність відсутня, водночас для лікарських препаратів вона є.
«У країнах ЄС передбачається відповідальність у середньому на 5 років позбавлення волі, у деяких випадках можуть накладатися штрафні санкції, які в різних країнах різні (750 тис. євро — у Франції, у Бельгії — до 200 тис. євро). Це дійсно стримувальні фактори не порушувати закон. Я пропонував би запровадити кримінальну відповідальність в Україні. А ще — питання поновлення контролю варто донести до влади, адже недобросовісний бізнес користується безконтроллям, і ми маємо негативні наслідки», — зауважує Василь Антоненко.
Для ветеринарних господарств важливо запровадити цифровізацію реєстрів, створити базу даних, де можна було би перевірити ветпрепарат, виробника, чи має він ліцензію на виробництво, дистрибуцію та інше, і щоб це можна було робити з телефону.
Як відрізнити фальсифікат від оригіналу
Найбільший виробничий комплекс ветеринарних препаратів в Україні — ТОВ «БІОТЕСТЛАБ» — стикався неодноразово із підробленими препаратами, які одразу й не відрізнити від оригіналу. Свою продукцію виробник періодично тестує і за якість відповідає.
Олег Гродзевич, генеральний директор ТОВ «БІОТЕСТЛАБ»
Фальсифікатори виготовляють продукцію, яка зовні нічим не відрізняється від оригінальних ветпрепаратів. Відмінність у тому, що препарат може взагалі не мати діючої речовини, що несе ризики для здоров’я тварин. У 2021 році ми провели незалежне дослідження на базі одного з контрольних інститутів, де перевіряли дезінфекційний розчин. Серед 11 зразків українського виробництва 10 не відповідали заявленому складу (немає діючої речовини або вона замінена, або в складі продукту є небезпечні речовини).
Ознаки фальсифікату:
- відсутність серії, терміну придатності;
- незвичайне паковання;
- колір паковання відрізняється;
- низька ціна;
- відсутність у Державному реєстрі України.
Фермери закуповують ветпрепарати великими партіями, тому вимагають якісних продуктів
Виробники продукції харчування є найбільшими покупцями ветпрепаратів. На їх закупівлю на підприємствах у середньому витрачають 40% бюджету.
Микола Таран, головний лікар ветеринарної медицини ПАФ «Єрчики»
Ми чітко визначили критерії, за якими відбувається закупівля ветеринарних препаратів. Це співпраця з перевіреними дистриб’юторами, які нам постачають ліки для тварин. Крім того, ми дотримуємося всіх законодавчих вимог щодо сертифікації якості препаратів. Фальсифікований препарат на ринку виявляємо ми, тобто споживачі, адже бачимо його дію. Фальсифікат б’є по виробниках, ми перестаємо працювати, адже отримуємо збитки та загрозу для здоров’я тварин.
Птахівництво — одна з найбільш розвинених галузей тваринництва, виробничий цикл тут короткий, тому будь-які порушення ветеринарного забезпечення проявляються досить швидко. Одним із ризиків для птахівників є поява на ринку незареєстрованих і фальсифікованих ветеринарних препаратів.
Назар Демидюк, головний ветеринарний лікар ТОВ «Чайка Агро»
Щодо особливостей ризиків у птахівництві, ветпрепарати застосовуються масово, тобто для десятків тисяч голів одночасно, а цикл вирощування курей-бройлерів, наприклад, має 35-42 дні. Тому навіть незначні відхилення в якості препарату чи вакцини можуть призвести до суттєвих економічних втрат і зниження ефективності вакцинації. Особливу увагу слід приділяти вакцинам, оскільки там контроль якості критично важливий, будь-яке відхилення може проявитися вже за кілька діб після вакцинації птиці.
Тож виробники хотіли б, аби їм допомогли законодавство та держава захистити свої господарства і харчові продукти, які потрапляють на ринок до споживача.
Цифровізація, кримінальна відповідальність, контрольні перевірки продукції: що пропонують державні органи влади
На думку голови Держпродспоживслужби України Сергія Ткачука, закон №1206 «Про ветеринарну медицину» зі змінами буде підтриманий депутатами і з 1 березня набуде чинності. Проте це дуже значний виклик для операторів ринку та для системи контролю. Крім того, реєстр ветеринарних препаратів потребує оновлення. Варто створити цифрову систему, яка дозволить моніторити всі лікарські засоби, над розробкою вже працюють.
Сьогодні є можливість перевіряти ветеринарні клініки щодо дотримання ліцензійних умов. За набуття чинності закону №1206 передбачається додаткове ліцензування дистриб’юторів, імпортерів, що дозволить відслідковувати ланцюжок постачань тих ветпрепаратів, які потрапляють на полицю чи до споживача.
Перше завдання, яке сьогодні стоїть перед державою — цифровізація, друге — потрібно як по ветпрепаратах, так і по продуктах харчування вносити визначення в кримінальний кодекс і зрозуміти, що саме вважається фальсифікатом.
Ще одне завдання — система контролю. Сьогодні Україна діє в межах мораторію. Але тут варто змінювати підхід, адже якщо просто зняти мораторій на перевірки, він дасть лише частковий ефект.
Сергій Ткачук, голова Держпродспоживслужби України
Давайте відійдемо від перевірок суб’єктів господарювання, а зробимо моніторинговий контроль, який є в країнах ЄС і світу. Наприклад, якщо нам повернуть плановий контроль, ми за 10 днів повинні повідомити суб’єкт господарювання, і коли туди прийде представник контролюючого органу, все буде в порядку, не знайдуть там фальсифікованих препаратів. Тож давайте перевіряти не суб’єктів, а продукцію. Якщо така система моніторингу працюватиме, це буде дисциплінувати суб’єктів господарювання.
Крім того, варто подбати про посилення відповідальності, змінити розміри штрафів і ввести право призупиняти роботу виробничих потужностей, якщо на них виробляється фальсифікована продукція. Всі ці зміни потрібно напрацьовувати спільно з асоціаціями, виробниками, операторами ринку, міністерством і народними депутатами, а напрацьовані результати оформлювати в нормативно-правові акти.
Через фальсифікати всередині країни знищується поголів’я. З цим точно потрібно боротися і здійснювати моніторинг перш за все у торгових мережах, впевнений народний депутат України Дмитро Соломчук.
Дмитро Соломчук, народний депутат, член Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики
Ми з початку листопада розпочнемо активно працювати щодо пальмових жирів, оскільки закон набуде чинності з 6 листопада. Я впевнений, що багато виробників не змінили свої технології виробництва, не замінили неякісну жирову основу. Тому потрібно йти в торгові мережі, купувати та перевіряти продукцію. Так само потрібно діяти з ветпрепаратами, допоки не будуть прийняті зміни щодо адміністративної та кримінальної відповідальності, а вони в будь-якому разі потрібні.
Наприклад, у Чехії, економіка якої дещо схожа з українською, діють штрафи до 800 тис. євро і кримінальна відповідальність від 5 до 8 років за ґратами. За словами народного депутата, варто впроваджувати щось аналогічне в Україні, якщо ми хочемо виглядати у світі цивілізовано, експортувати продукцію, розвивати тваринництво, а головне — підтримувати виробників медичних препаратів на внутрішньому ринку.
Бізнес також не має чекати, коли запрацює закон, а працювати над тим, щоб гарантувати споживачу якісний продукт. Виробники можуть об’єднуватися і створювати гарантовані точки продажу, де можна придбати саме оригінальну продукцію. Тоді моніторинг, законодавчі зміни дадуть відповідний результат — розвиватиметься тваринництво, буде гарантія безпеки продуктів харчування для споживачів і позитивний імідж України у світі.
Вікторія Полевик, AgroPortal.ua
