Таку думку висловив керівник групи радників прем'єр-міністра України Іван Міклош, коментуючи «АгроЮг» подання народних депутатів до КСУ щодо скасування мораторію на продаж землі.
За його словами, через заборону на продаж землі 7 мільйонів власників можуть її здавати лише у оренду за дуже низькими цінами, чим порушуються їхні права.
«Суд може постановити виплатити їм компенсації, що небезпечно для держави з фіскальної точки зору», — заявив Міклош.
У той же час він виступає за якнайшвидше скасування мораторію на продаж землі, що, на його думку, пришвидшить розвиток регіонів та малого і середнього бізнесу в Україні.
«Коли власники не можуть нічого зробити зі своєю власністю, в тому числі продавати, то це ненормально. Про це вже заявив Європейський суд з прав людини, що це проти прав людини. Я згоден з тими, хто каже, що коли буде відкрито ринок землі, то це стане одним з найбільших потенціалів для розвитку регіонів, для створення малого та середнього бізнесу. Фермерства практично не існує сьогодні в Україні — тільки великі агрохолдинги. З будь-якої точки зору — з юридичної, економічної, з точку зору прав людини — мораторій треба скасовувати», — підкреслив експерт.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Ринок сільськогосподарських земель в Україні довів свою ефективність, однак повномасштабна війна суттєво обмежила можливості використовувати землю як інструмент для залучення доступного фінансування.

Верховна Рада України ухвалила закон «Про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції» (№13204-1), який, зокрема, передбачає розширення використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) у земельних відносинах та на ринку зерна.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

У сфері оренди землі заміна сторони не є рідкістю. Право власності або оренди може перейти до іншої особи, і тоді виникає цілком практичне запитання: чи залишається договір чинним, чи потрібно укладати новий?

Оренда землі — одна з найпоширеніших форм користування землею в агросекторі. Але навіть досвідчені фермери чи власники паїв часто стикаються з питанням: що обов’язково має бути прописано в договорі, аби уникнути проблем у майбутньому?

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.
