Про це йшлося сьогодні в рамках засідання Четвертої українсько-турецької робочої групи з питань сільського господарства, повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Марксим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook.
«Туреччина є одним із наших провідних торгових партнерів (сьоме місце за обсягом товарообігу та перше серед країн Близькосхідного регіону за результатами 2017 року) і ця співпраця мультиплікується після укладання угоди про Зону вільної торгівлі між нашими країнами. В цій угоді аграрний блок займає одне із чільних місць, а аграрний бізнес є одним із основних її вигодонабувачів», — зазначив він під час зустрічі міністром сільського та лісового господарства Турецької Республіки Бекіром Пакдемірлі.
Мартинюк підкреслив, що і Україна, і Туреччина мають розвинуте сільське господарство, але із різною спеціалізацією — це відкриває широкі можливості для партнерства та кооперації.
«Лісове господарство, рибальство, насінництво, ветеринарія, управління водними ресурсами та зрошення — це не повний перелік сфер, де ми можемо об»єднати зусилля на користь обох сторін», — додав він.
Окремо Мартинюк виокремив логістику: оскільки Туреччина є одним із основних покупців української агропродукції (із ТОП-6 товарних позицій в структурі експорту до Туреччини, чотири — саме аграрні категорії: насіння і плоди олійних рослин, зернові культури, залишки харчової промисловості, жири та олії тваринного або рослинного походження). Тому Україна прагне забезпечити ритмічний режим їх поставок, особливо враховуючи надвисоке навантаження на транспортну інфраструктуру внаслідок рекордного врожаю та ситуації на Азові.
«Також співпраця з Туреччиною відкриває можливості для відновлення рибної галузі, значний потенціал якої був тимчасово втрачений внаслідок анексії Криму. Загалом Туреччина історично була нашим торговельним партнером і, враховуючи, зокрема, те, що Експортна стратегія України визначає її серед ТОП-3 найперспективніших експортних ринків для українських товарів, ця співпраця буде лише зміцнюватись», — додав Мартинюк.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Туреччина почала реалізацію нових заходів для забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі на тлі атак на торговельні судна.

Після запуску ЗВТ між Україною та Туреччиною першою великою подією для бізнесу стане AgroFoodSummit 2026, який 24–25 вересня відбудеться у Мерсіні — стратегічному середземноморському порту, що є одним із головних логістичних хабів для міжнародної торгівлі агропродукцією.

Туреччина з 29 липня дозволила експорт борошномельної пшениці, скасувавши заборону, що діяла з березня 2025 року.

У Туреччині розпочали впровадження нових сортів пшениці, стійкіших до посухи та погодних стресів.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.

Угода про вільну торгівлю з Туреччиною коштуватиме Україні зниження ВВП на 1,5% в середньостроковій перспективі.

Верховна Рада України ратифікувала Угоду про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною.


