Джерело фото: АР
Франція стала на бік Польщі у питанні обмеження імпорту української сільськогосподарської продукції, погрожуючи зірвати переговори про продовження вільної торгівлі між Україною та ЄС.
Про це пише Politico з посиланням на дипломатичні джерела.
Зазначається, що минулого тижня президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск провели переговори в Берліні та виступили зі спільною заявою про підтримку України в її боротьбі проти російської агресії. Водночас обидва лідери домовилися про спільну позицію щодо нових обмежень на постачання українських продуктів до ЄС — питання, яке обговорюватимуть на саміті європейських лідерів у Брюсселі сьогодні, 19 березня.
За даними співрозмовників видання, обмеження, на яких наполягають Париж і Варшава, коштуватимуть українській економіці €1,2 млрд втрачених доходів.
«Це величезна втрата для країни, яка потребує всієї можливої допомоги, — сказав виданню один із неназваних європейських дипломатів. — Ті ж члени ЄС, які найбільше демонструють підтримку Україні, водночас завдають цій країні найбільших збитків».
Фахівці пояснюють, що позиція Франції та Польщі покликана заспокоїти акції протестів фермерів, які, серед іншого, виступають проти постачань продовольства з України.
Європейська комісія нещодавно запропонувала обмежити постачання до ЄС українського цукру, курятини та яєць, але залишити експорт інших видів сільгосппродукції без обмежень. Однак, як пише Politico, Польща, а тепер і Франція, наполягають на введенні лімітів на експорт до ЄС українських злакових культур і меду, а також урахуванні експорту 2021 року під час розрахунку обмежень для української продукції.

Zinka. Побачити виробництво зсередини

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

Європейський Союз відмовив Міністерству аграрної політики та продовольства у наданні українським сільгоспвиробникам €220 млн безповоротної допомоги через російські атаки на порти Чорного моря.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Український уряд планує првоести консультації з Єврокомісією щодо збільшення експортних квот на деякі види агропродукції.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Французькі виробники равликів зазнають значних втрат через аномальну спеку та посуху. В окремих господарствах загинуло до 70% поголів'я, а частина ферм уже припинила роботу.

Президент США Дональд Трамп 20 липня підписав три укази про введення додаткових мит у розмірі 50% на окремі товари з Канади.