Джерело фото: ranchodelicioso.com
Цього року ринок насіння, як і ринок ЗЗР і добрив, відчуває дефіцит якісного та доступного посівного матеріалу. Поки насіння врожаю 2021 р. перебуває на доробці та калібруванні, в пересторозі перед незвіданим аграрії масово купують залишки минулих років.
Про це повідомляють науковці «Інституту здоров'я рослин» і відзначають, що покладатися в цьому питанні аграріям доводиться винятково на чесність та порядність постачальника.
«Адже якщо не дотримуватися оптимальних параметрів зберігання (температура, вологість тощо), навіть якісне елітне насіння за декілька місяців може перетворитися на сміття», — застерігають фахівці «Інституту здоров'я рослин».
Відзначається, що не варто забувати і про протруйник, яким насіння було оброблене: за несприятливих умов він також піддається розпаду. І в такому разі його кількість не буде достатньою для ефективного контролю шкідників і хвороб.
Окрема тема — фальсифікація насіння соняшнику, стійкого до певних хімічних груп гербіцидів (імідазолінонів чи сульфонілсечовин). Адже у випадку придбання та висіву такого посівного матеріалу помилка може коштувати дуже дорого. Тим паче, що ця проблема відома вченим інституту не з чуток: останні декілька років аграрії звертаються до них дедалі частіше через пошкодження соняшнику гербіцидами.
«Якщо гібрид володіє високою популярністю, а в наявності його немає — не біда: нечисті на руку постачальники запросто можуть «перетворити» нікому не потрібне насіння на «зірку продажів», — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Тому посівний матеріал соняшнику, який, згідно з інформацією від продавця, має володіти стійкістю до гербіцидів групи імідазолінонів, може виявитися не таким вже й стійким».
Він називає наслідки цього: за декілька днів після обробки гербіцидами рослини починають змінювати колір, втрачати тургор. Надалі посіви сильно пригнічуються, що негативно впливає на майбутню врожайність, а інколи й зовсім гинуть.
Тому при підготовці до посівної кампанії Сергій Сальніков рекомендує неодмінно звернутися до «Інституту здоров'я рослин» і провести дослідження насіння перед сівбою на визначення посівних якостей (схожість, енергія проростання), вмісту протруйника на насінині та стійкості гібридів до імідазолінонів чи сульфонілсечовин. Так сільгоспвиробник гарантовано убезпечить себе від неякісного посівного матеріалу і, відповідно, від потенційних збитків.

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт щодо учасників організованої групи з Черкащини, які, за даними слідства, виготовляли та продавали контрафактну агрохімічну продукцію під торговельними марками міжнародного бренду.

Павутинний кліщ — серйозна загроза для сої, особливо у спекотні роки. Завдяки значній кількості поколінь і високому рівню шкодочинності він здатен призвести до втрат майбутньої врожайності на рівні до 60-80%. Тому, щоб захиститися від потенційних втрат, необхідно проводити регулярний моніторинг посівів.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Аналітики підрахували, що на виробництво основних круп’яних культур (овес, гречка та просо), а також на паливо, добрива, насіння, оплату праці та послуг витрати складають менше 50%.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Україна у жовтні 2026 року передасть на зберігання до Глобального насіннєвого сховища Шпіцбергена понад 1000 зразків насіння зернових і кормових культур, серед яких кукурудза, бобові, гречка та жито.

Аграрії перед посівною активно досліджують насіння сої на основні посівні якості, зокрема на зараженість хворобами, щоб за їх результатами вчасно застосувати необхідні заходи. На сьогодні близько 35% усіх лабораторних досліджень посівного матеріалу в Ukravit Institute — це соя.

R&D центр найбільшого українського виробника ЗЗР та МКД розширює спектр досліджень посівного матеріалу. Відтепер в Ukravit Institute можна перевірити насіння кукурудзи на толерантність до низьких температур — провести так званий Cold test.

Збільшення кількості досліджень на 27%, тисячі фахових рекомендацій, нові послуги, оновлення лабораторного устаткування та зміцнення позицій на ринку лабораторних сервісів — із такими здобутками завершив 2023 рік R&D-центр Ukravit Institute.