Про це повідомила координатор проєкту «Запровадження природоорієнтованих рішень у Порядок денний реформ в Україні», WWF Україна Олеся Петрович під час дискусії в рамках проєкту «Український зелений шлях від ферми до виделки: крок за кроком».
«Щоб лісосмуги діяли ефективно та виконували належну функцію, потрібна ціла їх система. Для цього слід провести дослідження і визначити, які саме насадження потрібно створити», — переконана Олеся Петрович.
N. B. Беззахисні поля: чому Україну накривають пилові бурі
За її словами, ФАО напрацювала гарні методичні рекомендації щодо впровадження ефективного управління захисними лісосмугами та законодавчі моделі управління лісосмугами.
«Справа в тому, що лісосмуги знаходяться на землях сільськогосподарського призначення, і відповідно до прийнятих змін до законодавства цього року ці землі передаються територіальним громадам. І навіть у випадках, якщо полезахисні лісосмуги потрапили на розпайовані землі, держава прийняла відповідні рішення, якими регулюється, як саме утримувати і зберігати лісосмуги», — розповідає Олеся Петрович.
Вона відзначає, що заходи утримання та збереження полезахисних лісосмуг проводяться на підставі матеріалів лісовпорядкування або обстежень комісією.
«Зазначу, що обстеження комісією допускаються лише в тих випадках, коли лісосмуга знаходиться в аварійному стані. В інших випадках все проводиться відповідно до матеріалів лісовпорядкування. І територіальним громадам варто потурбуватися не лише про отримання у розпорядження земель, а й про те, щоб правильно доглядати лісосмуги і замовити відповідні матеріали в лісовпорядкуванні», — підсумовує Олеся Петрович.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Світові ціни на продовольство у липні 2026 року зросли на тлі спеки, енергетичних ризиків і геополітичної напруженості. Найбільше подорожчали зернові, рослинні олії та цукор.

Світові ціни на продовольство можуть знову почати зростати вже до кінця року через воєнні конфлікти, подорожчання енергоносіїв та вплив Ель-Ніньйо.

Рівень голоду в світі у 2025 році знижувався третій рік поспіль. Водночас досягнути Цілі сталого розвитку ООН щодо ліквідації голоду до 2030 року за нинішніх темпів навряд чи вдасться.

Нова фаза кліматичного явища Ель-Ніньйо з високою ймовірністю розпочнеться найближчими тижнями у світі. Вона може спричинити масштабні посухи та суттєво вдарити по сільському господарству.з

Базовий показник світових цін на продовольчі товари дещо знизився в червні, оскільки нижчі котирування на зернові, цукор і молочні продукти переважили вищі котирування на рослинні олії та м'ясо.

На деокупованих територіях Херсонської області стартувала весняна кампанія з відновлення лісів, які були знищені внаслідок бойових дій. Роботи проводить філія «Південний лісовий офіс» ДП «Ліси України».

Коли 30 грудня 2025 року набуде чинності новий Регламент (ЄС) 2023/1115, відомий як EUDR (EU Deforestation Regulation), український агроекспорт зіткнеться з найбільшою регуляторною революцією за останні десятиліття. Але саме цей момент може стати переломним для нашої галузі — не як загроза, а як унікальна можливість переформатувати відносини з європейським ринком.

Без урахування кліматичних змін отримати гарантований урожай уже неможливо. До 2050 року половина орних земель України буде в посушливій зоні. Чи можна до цього пристосуватися?

Наприкінці березня Всесвітній фонд природи WWF-Україна та The HALO Trust разом зі Снігурівською громадою в Миколаївській області відновили пошкоджену війною лісосмугу. У майбутньому лісосмуга стане стійким насадженням, яке захистить агроугіддя від пилових бур, суховіїв, сприятиме підвищенню врожайності.

Із січня 2025 року в Німеччині набули чинності зміни в екорегулюваннях (ÖR) у межах Спільної аграрної політики (CAP). Основні нововведення включають скасування обов’язкового виведення земель з обробітку, підвищення виплат за добровільне залишення полів під паром та збільшення максимально допустимої частки необроблюваних земель із 6% до 8%.