Проблему гальмування роботи зернового коридору необхідно вирішувати із залученням міжнародної спільноти.
Про це заявив заступник міністра агрополітики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич, говориться у повідомленні Мінагрополітики.
Він уточнив, що росія третій місяць цілеспрямовано блокує роботу «зернової ініціативи». У черзі на інспекцію наразі очікують 117 суден. У середньому перевірку проходять 2-3 судна в день, тоді як у вересні та жовтні цей показники становив 6-7.
«Вдалося частково вийти з цієї ситуації: було прийнято рішення пропускати судна з більшим тоннажем. Тим не менше, тижневі очікування здорожчують логістику. У результаті, по-перше, продукція стає дорожчою для отримувачів, і особливо чутливо це позначається на країнах, які залежать від українського зерна. По-друге, це падає також додатковими витратами на українських аграріїв, зменшуючи відпускну ціну зерна», — зазначив Маркіян Дмитрасевич.
Так, через порти Одеси в середньому за місяць експортується трохи більше ніж 3 млн т агропродукції, тоді як їхня потужність — близько 6 млн т. У результаті за увесь час роботи зернового коридору експортовано 19 млн т.
«За умови використання потужностей одеських портів на повну, ця цифра була б набагато більшою, що дало б фінансові можливості для аграріїв профінансувати посівну та збиральну кампанії 2023 року», — підкреслив заступник міністра агрополітики.
За його словами, українська сторона наполягає на тому, щоб збільшити кількість інспекторів і таким чином пришвидшити процес перевірки суден. А Президент України на своєму рівні піднімає питання про включення до «зернової ініціативи» миколаївських портів, що здешевило би логістику для українських аграріїв і забезпечило більший вал продукції на світовому ринку зерна.
«Україна в постійних переговорах з партнерами — ООН і Туреччиною. Ми сподіваємося на результати. Але тут важлива відповідна реакція й іншого цивілізованого світу», — акцентував Маркіян Дмитрасевич. Адже наслідком війни в Україні, зокрема блокування Чорноморської зернової ініціативи, є зростання цін на продовольство.

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Пожежа спалахнула увечері 8 серпня на підприємстві харчової промисловості у Білій Церкві (Київська обл.) унаслідок атаки російських безпілотників.

Парламент Молдови 4 вересня ухвалив у другому читанні законопроєкт про ліцензування імпорту зернових та олійних культур.

Ситуація із зерновим експортом у Чорноморському регіоні перейшла в нову фазу, коли ризики виконання контрактів стають важливішими за ціну та якість зерна.

«Укрзалізниця» вважає реалістичною оцінку потенційної пропускної спроможності залізничного маршруту через Молдову для експорту зерна на рівні 4,5 млн т на рік.

Обсяг експорту зернових і зернобобових культур з України у 2026/27 МР станом на 4 вересня складає 3,9 млн т, що на 14% менше за показник минулого сезону.

Кабінет Міністрів України ухвалив чергове рішення, спрямоване на підтримку українських аграріїв, які працюють в умовах атак росії у Чорноморському регіоні.

Світові ціни на пшеницю суттєво зросли за останні вісім тижнів. Серед ключових чинників — погіршення погодних умов у низці регіонів, а також нове загострення ризиків для експорту зерна з України та росії.

Зерновий термінал «Укрелеваторпром», що належить американській агропромисловій корпорації Archer Daniels Midland (ADM), було пошкоджено внаслідок атаки російських безпілотників по порту Одеси 31 серпня.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, які покликані адаптувати роботу держави, бізнесу та інфраструктури до нової тактики російських повітряних атак.

Уряд найближчим часом розширить програми підтримки роздрібних торговельних мереж, які постраждали від російських атак.