При цьому 23% опитаних вважають, що варто все ж залишити чинні обмеження у повному обсязі, йдеться у повідомленні
Загалом, 50% опитаних членів ЄБА вважають запроваджені заходи обґрунтованими, зважаючи на ситуацію, ще 36% вважають їх жорсткими, 7% — м«якими та ще 7% вважають, що їх можна було б посилити.
Також опитування показало, що 83% підприємств на сьогодні працюють дистанційно. Аби втриматися на плаву у цей непростий період, 20% були змушені скоротити заробітну плату, 15% відправили працівників у оплачувану відпустку, а 4% скоротили штат працівників. Водночас кожна четверта компанія шукає нові можливості для розвитку у даній ситуації, а ще 8% не відчули впливу.
«Ми бачимо, що бізнес швидко адаптується до нових реалій та робить все, аби підтримати своїх співробітників. Проте результати опитування демонструють, що в деяких компаніях вже закінчується «запас міцності», і тривалого карантину вони можуть просто не витримати. Сподіваємося, що влада почує і підтримає бажання як бізнесу, так і індивідуальних працівників відновлювати роботу та запустить процес виходу з жорсткого карантину незабаром», — коментує виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев«янко.
В рамках опитування ЄБА також поцікавилася у респондентів, чи готові вони особисто відновлювати роботу вже зараз. Виявилося, що більшість, а саме 59% готові вже зараз відновлювати роботу з урахуванням всіх правил індивідуального захисту. При цьому 41% все ж хотіли б працювати дистанційно, навіть якщо це передбачатиме зниження доходу.
«ТОП-3 необхідних рішення в поточній ситуації, на думку бізнесменів, — це покращення системи діагностики вірусу, забезпечення країни тестами в достатній кількості; встановлення чітких правил карантину та контроль за їх виконанням; зниження податкового навантаження на фонд оплати праці», — додали в ЄБА.
Також бізнес вважає доречним компенсацію частини заробітної плати працівникам підприємств, які були вимушені піти на карантин; відновлення регулярного руху громадського транспорту; скасування оподаткування депозитів як для фізичних, так і для юридичних осіб; відміну стану надзвичайної ситуації.
Крім того, в ЄБА підкреслюють, що станом на 7 квітня, компанії повідомляють про такі фінансові наслідки обмежувальних заходів для їхнього бізнесу: 70% опитаних зазнали до 50% втрат від доходів: 18% повідомляють про 50-75% втрат від доходів; збільшення доходів спостерігається у 10%; 2% розглядають варіант закриття.
Опитування проводилось у період з 31 березня до 7 квітня 2020 року. У ньому взяли участь 122 учасники — представники членських компаній Європейської Бізнес Асоціації.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Український бізнес стурбований поширеною в публічному просторі інформацією щодо можливих змін до чинного порядку бронювання військовозобов’язаних працівників критично важливих підприємств.

9 706 бізнесів наразі входять до Клубу білого бізнесу Державної податкової служби.

Україна переходить до нової моделі регулювання ветеринарних лікарських засобів, важливою частиною якої є повноцінне впровадження належної виробничої практики – Good Manufacturing Practice, GMP.

Кабінет Міністрів України пропонує змінити підходи до класифікації українських підприємств і наблизити їх до стандартів Європейського Союзу (ЄС).

Понад 3,4 тис. нових суб’єктів господарювання було зареєстровано в агросекторі України у січні – червні 2026 року. Припинили свою діяльність за цей час удвічі менше підприємств — 1,67 тис.

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Виробники молочної продукції скаржаться на брак сировини, адже мало хто хоче тримати корів через низькі ціни на молоко.

Крафтова українська кондитерська «Номер Дому», яка створює шоколад з різноманітними нетиповими смаками, скоротила асортимент продукції через складну енергетичну ситуацію.