Про це повідомляє прес-служба компанії UKRAVIT.
В компанії відмічають, що аграріям, які виробляють продукцію на експорт, необхідно в обов«язковому порядку підтверджувати її безпечність. Останнім часом покупці українського зерна з ЄС і Великої Британії почали дедалі більше цікавитися, якими пестицидами обробляють поля в Україні.
«У світовій практиці експортоване зерно і продукти його переробки повинні неодмінно відповідати Технічному регламенту ЕС чи іншим документам, прийнятим з метою захисту життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, а також для попередження дій, що вводять в оману партнерів», — розповідає керівник сервісно-аналітичного центру »Інституту здоров«я рослин» Ірина Перехрест.
За її словами, із появою нових вимог з боку експортерів в Україні ця послуга починає користуватися дедалі більшим попитом, але, на жаль, сьогодні не кожна лабораторія може надати в повному обсязі такі послуги.
«Ми в »Інституті здоров«я рослин» проводимо дослідження на залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників) і токсичних елементів у зерні, зернобобових культурах і продуктах їх переробки, крупах, кормах, комбікормах, плодоовочевій продукції та продуктах її переробки, натуральному меду й продуктах бджільництва. У перспективі плануємо додати до цього списку визначення мікотоксинів і показників якості«, — зазначає Ірина Перехрест.
За даними трейдерів, зараз експортерам, які працюють на зовнішніх ринках, для підтвердження якості та безпечності своєї продукції досить скринінг-методу. Однак, наприклад, на мед європейці вимагають розширеного дослідження.
«Методи для виявлення залишкових пестицидів у продукції ми застосовуємо різні — від скринінгу до хроматографії. Усе залежить від вимог замовника і показників, на які необхідно дослідити продукцію. Та в будь-якому випадку, навіть мінімальне дослідження може мати велике значення у збереженні здоров«я людини та довкілля. Крім того, визначення залишкової кількості пестицидів є важливим етапом дослідження ресурсів господарства й надання рекомендацій для їх покращення та відновлення», — пояснює Ірина Перехрест.
Для довідки: Науково-дослідний інститут «Інститут здоров'я рослин» відкрився в червні 2018 року в Черкасах. Це - унікальна науково-практична платформа для досліджень агропроблематики. «Інститут здоров'я рослин» об'єднує декілька напрямків роботи: це фундаментальні і прикладні дослідження, агробіологічний сервіс та науково-освітній напрям. Наукова установа працює за зразком кращих світових НДІ і не має аналогів в Україні. Тут застосовують передові методики аналізу і краще світове обладнання.

Молочне господарство на Вінниччині утримує майже 10 тисяч голів ВРХ

Датчик справний, а трактор втрачає тягу: де ховалася несправність

Від чорниці до малини: родина на Волині вирощує майже два гектари ягід

Спекотний серпень — додатковий виклик у захисті та підживленні польових, плодових, овочевих культур і винограду. Адже такі погодні умови рідко відповідають температурним регламентам застосування більшості пестицидів і агрохімікатів та обмежують можливості для обробок.

Завершується збирання озимих ріпаку та зернових колосових, а от за врожай кукурудзи та соняшнику аграріям ще доведеться поборотися. Адже погодні умови були досить сприятливими для поширення комплексу шкідників, зокрема й лускокрилих видів, контроль яких відзначається підвищеною складністю.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

Традиційно ріпак озимий висівається досить рано, тож його ріст і розвиток восени тривалий, на рівні 45-60 днів. За цей час культура має сформувати листову розетку з 6-8 листків, добре розвинену стрижневу кореневу систему (15-20 см) та кореневу шийку діаметром 8-12 мм.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.