Про це повідомляє прес-служба компанії UKRAVIT.
В компанії відмічають, що аграріям, які виробляють продукцію на експорт, необхідно в обов«язковому порядку підтверджувати її безпечність. Останнім часом покупці українського зерна з ЄС і Великої Британії почали дедалі більше цікавитися, якими пестицидами обробляють поля в Україні.
«У світовій практиці експортоване зерно і продукти його переробки повинні неодмінно відповідати Технічному регламенту ЕС чи іншим документам, прийнятим з метою захисту життя і здоров'я людей, охорони навколишнього середовища, а також для попередження дій, що вводять в оману партнерів», — розповідає керівник сервісно-аналітичного центру »Інституту здоров«я рослин» Ірина Перехрест.
За її словами, із появою нових вимог з боку експортерів в Україні ця послуга починає користуватися дедалі більшим попитом, але, на жаль, сьогодні не кожна лабораторія може надати в повному обсязі такі послуги.
«Ми в »Інституті здоров«я рослин» проводимо дослідження на залишкову кількість пестицидів (понад 160 показників) і токсичних елементів у зерні, зернобобових культурах і продуктах їх переробки, крупах, кормах, комбікормах, плодоовочевій продукції та продуктах її переробки, натуральному меду й продуктах бджільництва. У перспективі плануємо додати до цього списку визначення мікотоксинів і показників якості«, — зазначає Ірина Перехрест.
За даними трейдерів, зараз експортерам, які працюють на зовнішніх ринках, для підтвердження якості та безпечності своєї продукції досить скринінг-методу. Однак, наприклад, на мед європейці вимагають розширеного дослідження.
«Методи для виявлення залишкових пестицидів у продукції ми застосовуємо різні — від скринінгу до хроматографії. Усе залежить від вимог замовника і показників, на які необхідно дослідити продукцію. Та в будь-якому випадку, навіть мінімальне дослідження може мати велике значення у збереженні здоров«я людини та довкілля. Крім того, визначення залишкової кількості пестицидів є важливим етапом дослідження ресурсів господарства й надання рекомендацій для їх покращення та відновлення», — пояснює Ірина Перехрест.
Для довідки: Науково-дослідний інститут «Інститут здоров'я рослин» відкрився в червні 2018 року в Черкасах. Це - унікальна науково-практична платформа для досліджень агропроблематики. «Інститут здоров'я рослин» об'єднує декілька напрямків роботи: це фундаментальні і прикладні дослідження, агробіологічний сервіс та науково-освітній напрям. Наукова установа працює за зразком кращих світових НДІ і не має аналогів в Україні. Тут застосовують передові методики аналізу і краще світове обладнання.

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

Аграрії розпочали посів озимих зернових під урожай 2027 року. Захист насіннєвого матеріалу зернових культур від сажкових хвороб — важливий складник успішного старту озимих посівів: адже, не проконтрольовані протруйником, вони надалі не піддаються контролю в період вегетації жодним іншим чином.

Озимим культурам восени дошкуляє широкий спектр шкідників. Вони «супроводжують» рослини від посіву й аж до входу в перезимівлю.

Продуктивний гібрид, надійний захист і збалансоване живлення — лише частина передумов для вдалої перезимівлі ріпаку озимого. Не менш важливим є формування в осінній період відповідної архітектоніки рослини.

Попри досить строкаті результати врожайності у 2026 році, ріпак озимий лишається фокусною культурою під урожай 2027 року. Незважаючи на складні погодні умови, ріпакова посівна триває, хоч і відбувається досить нерівномірно.

Ріпак озимий — стабільно приваблива культура для українських аграріїв. Він досить рано достигає й забезпечує перші кошти в сезоні. Крім того, ріпак є добрим попередником у сівозміні, адже сприяє накопиченню продуктивної вологи в ґрунті та покращенню його структури, а його вегетативна маса ефективно пригнічує бур’яни.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

З 2028 року закон про заборону певних діючих речовин пестицидів, зважаючи на норми ЄС, має набути чинності. Відбудеться зовсім інший підхід до обліку ЗЗР, їх використання та обґрунтування щодо застосування.

Науково-експертна рада при Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України рекомендувала до державної реєстраці понад 100 пестицидів і агрохімікатів.

Кліматичні зміни впливають на врожайність. Крім того, вартість добрив, ЗЗР, пального та робочих ресурсів зростає. Тому фермери мають ставати більш гнучкими, шукати можливості покращувати технології та паралельно вже враховувати вимоги Європейського Союзу.

Світове виробництво кави залишається залежним від широкого використання пестицидів, значна частина яких заборонена в Європейському Союзі через ризики для здоров'я людини та довкілля.