Майбутнє розширення Європейського Союзу не ослабить, а підвищить конкурентні переваги та посилить внутрішній єдиний ринок самого ЄС. У цьому контексті аграрна потужність України є не викликом для Спільної сільськогосподарської політики ЄС, а інвестицією у його міжнародну конкурентоспроможність.
Про це під час зустрічі з журналістами заявив президент Європейського соціально-економічного комітету (EESC) Олівер Ропке, пише «Укрінформ».
«Інтеграція країн-кандидатів до ЄС — це процес, що оснований на досягненнях. Наприкінці кожна з країн-кандидатів має виконати необхідні критерії, зокрема економічні. Але це той випадок, коли, як я переконаний, конкуренція на Єдиному ринку та загальна конкурентоспроможність ЄС надалі зростуть. Я не ігнорую виклики, такі як сільськогосподарська політика, особливо коли йдеться про Україну. Але я не вважаю, що це є перешкодою, це буде інвестицією у нашу конкурентоспроможність у майбутньому», — сказав Олівер Ропке.
Він нагадав, що забезпечення конкурентоспроможності — серед вищих пріоритетів у стратегічному порядку денному ЄС та у політичних директивах для діяльності оновлених євроінституцій. Європейський соціально-економічний комітет вже відпрацював свої пропозиції з цього приводу та, відповідно, до законодавства ЄС, і представив їх на розгляд керівних структур ЄС.
«Важливо, що конкурентоспроможність має розумітися у ширшому сенсі… Однією з найбільших перешкод для нашої конкурентоспроможності є нестача інвестицій. Ми маємо поглянути, як стимулювати такі інвестиції, оскільки в ЄС ми потребуємо для цього 800 млрд євро щорічно, Це те, чого ми не можемо досягти лише на рівні країн-членів. Тож нам потрібні колективні дії на європейському рівні», — додав президент EESC.
Також він наголосив, що у розв'язанні економічних питань ЄС має чітко дотримуватися ключових положень соціально-економічної політики та імплементувати права європейців, які є складовою соціальної моделі як у ЄС, так і в його країнах-членах.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Ще недавно для агровиробника питання купівлі агрохімії здебільшого зводилося до ціни, ефективності та довіри до продавця. Але правила гри змінюються. Україна рухається до європейської системи контролю хімічної продукції, де важливе значення мають не тільки характеристики самого продукту, а й його походження, документи та законність обігу. І це вже не лише питання виробника чи імпортера препарату.

Європейська комісія переглянула максимально допустимі рівні залишків шести пестицидів у сільськогосподарській продукції.

Угорщина під час засідання робочої групи Ради ЄС з питань розширення у Брюсселі 27 жовтня відмовилася схвалити результати скринінгу переговорних кластерів 4 та 5 у межах переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Холдинг Kernel («Кернел») у 2025–2026 роках завершив впровадження подвійного моніторингу якості зерна та готової продукції — як за українськими стандартами, так і за вимогами ЄС.

Європейські фермери обмежують закупівлі добрив через високі ціни, що потенційно може знизити врожайність.

Європейська комісія (DG AGRI) оприлюднила обсяги виданих ліцензій на постачання окремих (квотованих) видів молокопродуктів на листопад 2026 року в межах наявних квот (TRQs), переглянутих у жовтні 2025 року.

Україна має високі перспективи євроінтеграції у секторі переробки високобілкової рослинної сировини, оскільки Євросоюз імпортує дві третини такої продукції.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.