Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» звернулась до Мінагрополітики та Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин з проханням відхилити проєкт закону №9341 від 29 травня 2023 року.
Як говориться у повідомленні УКАБ, законопроєкт «Про внесення змін до розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо відтермінування набуття юридичними особами права на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення» передбачає нові норми щодо купівельних дій у Земельному кодексі України шляхом зміни термінів дії обмежень завдяки переформулюванню чинного визначення «До 1 січня 2024 року» на «Протягом двох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022».
В асоціації підкреслили, що фактично з дати набрання чинності законопроєкту і до припинення чи скасування воєнного стану будуть зняті обмеження у власності щодо загальної площі 100 га на одного громадянина України та заборона на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб сільськогосподарських земельних ділянок юридичними особами. Проте з дня припинення або скасування воєнного стану на термін 2 роки ці обмеження будуть повернуті.
«Така часова послідовність відміни-введення обмежень згідно пункту 15 Перехідних положень ЗКУ не має жодного логічного обґрунтування. Хаотичні зміни не підуть на користь прогнозованому та стабільному розвитку відносин ринку земель сільськогосподарського призначення та поліпшенню інвестиційної привабливості агросектору України. Натомість власники земель отримають погіршення свого становища, адже невизначеність та обмеження щодо обсягів та переліку потенційних покупців земельних ділянок буде обмежувати попит. Це негативно відіб’ється як на вартості земельних ділянок сільськогосподарського призначення, так і на вартості їх оренди», — наголошується у зверненні.
Крім того, автори законопроєкту мають на меті не допустити зловживань під час здійснення операцій із землею, проте не конкретизують, які саме вони вбачають можливі зловживання під час здійснення операцій та яким саме чином запропоновані зміни їм запобігають.
В УКАБ зазначили, що після початку повномасштабного вторгнення рф укладення угод купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення було відновлено в травні 2022 року. З того часу динаміка кількості угод купівлі-продажу та вартості сільгоспземель є позитивною: з 19.05.2022 по 15.06.2023, згідно даних моніторингу Держгеокадастру, було укладено договорів купівлі-продажу на 65 730 земельних ділянок сільгосппризначення загальною площею 128 771 га.
«Тобто ринок сільськогосподарських земель продовжує функціонувати в цивілізованому форматі згідно визначених законодавством норм та процедур, тому обґрунтованих підстав для зміни чи відтермінування другого етапу земельної реформи з 1 січня 2024 року не вбачаємо», — підкреслюють в асоціації.
З огляду на вищезазначене, УКАБ закликає не підтримувати законопроєкт №9341 від 29.05.2023 та в разі розгляду на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендувати відхилення цього законопроєкту.

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

Український агробізнес продовжує працювати в умовах, де безпекові ризики безпосередньо впливають на логістику, собівартість і фінансові результати компаній. Непередбачуваність витрат, перебудова експортних маршрутів, волатильність цін на пальне та дефіцит оборотного капіталу змушують бізнес по-новому підходити до управління ризиками.

Верховна Рада України 2 вересня схвалила в цілому законопроект №12117 щодо удосконалення роботи індустріальних парків (ІП).

Обсяг експорту основних груп агропродовольчої продукції з України становив близько 2,15 млн т, що на 41,5% менше, ніж у липні, коли було експортовано 3,67 млн т.

Верховна Рада України 1 вересня ухвалила за основу законопроєкт «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (№15437).

Верховна Рада 21 серпня 2026 року зареєструвала законопроєкт, який змінює вимоги у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та державного контролю.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Скептичні очікування від земельної реформи не справдилися: український ґрунт не вивозять вагонами, а олігархи не скупили всі поля. Натомість ціни на землю зростають, а оренда стала більш прозорою, приносячи додаткові надходження до громад. Проте земельні паї досі важко використати як заставу.

Голова Фонду держмайна Дмитро Наталуха представив команді «Земельного банку» нового керівника — ним став Андрій Видиборець.