Українським експортерам агропродукції варто готуватися до того, що 2026/27 маркетинговий рік доведеться пройти без повноцінної роботи морських портів.
Таку думку висловив комерційний директор компанії «Вілія» Тарас Коваценко.
Він зазначив, що традиційний ринок збуту українського ріпаку — Європа. Саме цей ринок є для нього преміальним.
«Ми маємо значні обсяги законтрактованого ріпаку через українські порти, тому, вочевидь, будемо змушені шукати альтернативні логістичні маршрути. Водночас реалізація продукції, приміром, до Німеччини залишається цілком дієвим механізмом, що дозволить аграріям отримати ліквідність від першої культури, яка формує їхній стартовий фінансовий потік», — зазначив експерт.
І додав, що нині ринок розділився на дві частини — валютний і гривневий.
«За останні десять днів німецькі заводи за рахунок українського ріпаку законтрактували запаси сировини майже на пів року вперед. На цьому напрямку зберігається досить конкурентна ціна, однак проблемою залишаються терміни доставки: наразі більшість нових контрактів укладається вже з постачанням у 2027 році. Також не під всі укладені на ринку експортні контракти наразі організована логістика», — пояснив Тарас Коваценко.
Щодо внутрішнього гривневого ринку, то, за словами фахівця, він частково зазнав колапсу: лише за два тижні ціни знизилися орієнтовно на 15-20%.
«Найгірша ситуація спостерігається на сході та в центрі України, адже основними покупцями ріпаку є переробні підприємства, які більшу частину своєї продукції реалізовували через морські порти. Саме тому падіння цін там відчувається сильніше, ніж на заході країни», — вважає комерційний директор «Вілії».
Додатковий тиск на ринок, за його словами, чинить і 10% мита на експорт ріпаку для непрямих експортерів.
«Попри це, культура зберігає високу ліквідність і може бути ефективно реалізована в короткостроковій перспективі», — резюмує експерт.

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Заборона на імпорт українського ріпаку до Польщі не виключає збільшення постачань продуктів його переробки, насамперед ріпакової олії.

Високий урожай ріпаку та проблеми з постачанням з інших чорноморських напрямків різко посилили експортні позиції Румунії.

Україна з початку вересня експортувала альтернативними маршрутами 630 тис. т агропродукції. Це близько 40% від обсягів, які могли б експортуватися за умови повноцінної роботи логістики. У серпні цей показник становив 33%.

Війська рф здійснили чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області.

Кукурудза на полі ФГ «Осінь» у Київській області росте на 30 га. Цього року культура значно підсохла, хоча наприкінці серпня має виглядати зеленою. На краю поля сформувалися слабкі качани.

Активізація збору кукурудзи в Україні спричинить додаткове навантаження на логістику.

Активне надходження фізичної пропозиції соняшнику нового врожаю відбувалось на українському ринку минулого тижня.

Сільськогосподарські кооперативи відтепер можуть через Державний аграрний реєстр (ДАР) подавати заявки на відкритий експорт сої та ріпаку.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

Збиральна кампанія ріпаку в Україні фактично завершена: аграрії намолотили близько 3,7–3,8 млн т із 99% площ. Це найкращий результат із 2022 року. Водночас на внутрішньому ринку попит на ріпак починає перевищувати пропозицію.