Українським експортерам агропродукції варто готуватися до того, що 2026/27 маркетинговий рік доведеться пройти без повноцінної роботи морських портів.
Таку думку висловив комерційний директор компанії «Вілія» Тарас Коваценко.
Він зазначив, що традиційний ринок збуту українського ріпаку — Європа. Саме цей ринок є для нього преміальним.
«Ми маємо значні обсяги законтрактованого ріпаку через українські порти, тому, вочевидь, будемо змушені шукати альтернативні логістичні маршрути. Водночас реалізація продукції, приміром, до Німеччини залишається цілком дієвим механізмом, що дозволить аграріям отримати ліквідність від першої культури, яка формує їхній стартовий фінансовий потік», — зазначив експерт.
І додав, що нині ринок розділився на дві частини — валютний і гривневий.
«За останні десять днів німецькі заводи за рахунок українського ріпаку законтрактували запаси сировини майже на пів року вперед. На цьому напрямку зберігається досить конкурентна ціна, однак проблемою залишаються терміни доставки: наразі більшість нових контрактів укладається вже з постачанням у 2027 році. Також не під всі укладені на ринку експортні контракти наразі організована логістика», — пояснив Тарас Коваценко.
Щодо внутрішнього гривневого ринку, то, за словами фахівця, він частково зазнав колапсу: лише за два тижні ціни знизилися орієнтовно на 15-20%.
«Найгірша ситуація спостерігається на сході та в центрі України, адже основними покупцями ріпаку є переробні підприємства, які більшу частину своєї продукції реалізовували через морські порти. Саме тому падіння цін там відчувається сильніше, ніж на заході країни», — вважає комерційний директор «Вілії».
Додатковий тиск на ринок, за його словами, чинить і 10% мита на експорт ріпаку для непрямих експортерів.
«Попри це, культура зберігає високу ліквідність і може бути ефективно реалізована в короткостроковій перспективі», — резюмує експерт.