Ціни на добрива падають на світових ринках. Цьому сприяє зниження закупівель фермерами, які скоротили внесення поживних речовин.
Після рекордного зростання цін на початку року гравці ринку добрив збільшили виробництво та закупівлі, щоб уникнути проблем з ланцюгом постачання і торгових обмежень, пише Bloomberg.
Зазначається, що такі кроки призвели до збільшення запасів добрив у деяких ключових регіонах, таких як США та Бразилія.
«Фермери відмовляються від дорогих ресурсів. Глобальний попит на аміак, фосфати та калій рік до року знизився», — зазначив аналітик Bloomberg Intelligence Алексіс Максвелл.
Працівники галузі виробництва добрив робили ставку на те, що фермери купуватимуть азотні добрива на тлі подорожчання зерна у світі. Але після зниження цін фермери почали стримувати витрати, переглядаючи рішення щодо внесення добрив. Дехто відкладає закупівлю добрив на весну.
Так, індекс азотних добрив у Новому Орлеані (США) впав на 3,2% у п’ятницю, продовживши місячну тенденцію до зниження, оскільки американські фермери чекають максимального зниження цін.
Бразильські фермери також припиняють закупівлі, що призводить до падіння цін через зростання кількості добрив. Продавці добрив навіть вдалися до реекспорту продукції. Водночас із січня по липень добрива подешевшали на 8,7% порівняно з тим же періодом минулого року, а до квітневого максимуму — майже вдвічі.
За даними Bloomberg Intelligence, світові ціни на азот все ще торгуються майже в 5 разів вище середнього історичного рівня.

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

В Україні представили колекційний альманах про український хліб

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Україна у 2025 році стала найбільшим покупцем мінеральних добрив із Польщі.

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Група компаній «Агрейн» завдяки диференційованому внесенню добрив змогла вдвічі скоротити їх використання без втрати врожайності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Сільгоспвиробники практично завершили збирання ранніх зернових, зернобобових культур і ріпаку. Через паралізовану логістику та труднощі зі збутом продукції закупівельні ціни на зернові обвалилися й опустилися нижче собівартості виробництва. Аграрії не продають зібраний врожай, а отже не мають обігових коштів перед осінньою посівною.

Після початку конфлікту на Близькому Сході та блокування судноплавства в Ормузькій протоці аналітики очікували серйозного дефіциту азотних добрив. Підстави для цього були очевидні, оскільки через регіон Перської затоки проходить значна частина світової торгівлі добривами, а до третини глобального експорту карбаміду прямо чи опосередковано залежить від цього маршруту. Фактично країни Аравійського півострова є маркетмейкерами на ринку азотних добрив.

Використання азотних добрив аграріями Черкащини скоротилося майже на 30%, порівняно з аналогічним періодом 2025 року. Це ставить під загрозу врожай зернових та олійних культур.

Зроcтання цінового спреду на карбамід фіксують на українському ринку.

Ціни на азотні добрива різко впали з рекордних максимумів, досягнутих під час війни в Ірані, ще до того, як судна почали вільно курсувати через Ормузьку протоку.