Відкриття ринку Європейського Союзу для насіння соняшнику, ріпаку, сої та цукрового буряку надає нові позитивні можливості для України, але й становить небезпеку для вітчизняного насінництва.
Таку думку висловив завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Олександр Захарчук, повідомляє пресслужба наукової установи.
За його словами, для держави переваги полягають у збільшенні інвестицій у галузь, створення нових робочих місць, а також наповнення державного та місцевого бюджетів коштом сплачених податків.
Водночас, пояснив науковець, йдеться про продаж будь-якого насіння олійних культур, що буде вироблене на території України, — як національної селекції, так і селекції іноземних насіннєвих компаній, які дислокуються в Україні. А отже, частка насіння вітчизняної селекції, яка нині й так по зазначених культурах складає 7-10% ринку, буде дедалі зменшуватися, спрогнозував Олександр Захарчук.
Він пояснив, що на території України функціонує понад 10 великих насіннєвих заводів іноземних компаній, які виробляють насіння власної іноземної селекції. І навіть після продажу за кордон це насіння завжди залишатиметься французьким, німецьким, австрійським чи швейцарським і буде приносити прибутки насамперед іноземним компаніям.
«Очікувати, що визнання української системи сертифікації насіння еквівалентною вимогам ЄС дасть новий поштовх для інтенсивного розвитку вітчизняного насінництва, передчасно», — зауважив Олександр Захарчук.
Він визнав, що приєднання України до Міжнародних схем сертифікації насіння, а також визнання у 2020 році Європарламентом української системи сертифікації еквівалентною вимогам ЄС дозволило Україні збільшувати експорт насіння зернових і олійних культур, в основному до країн Євросоюзу.
За розрахунками науковців, торік Україна експортувала до ЄС насіння на $122 млн. Це у 6 разів більше, ніж було до 2020 року. При цьому продаж насіння національної селекції склав лише близько 5% від загального результату, уточнив експерт.
«Україна може опинитися у ситуації Румунії, Угорщини чи Туреччини, — застеріг він. — На території цих країн іноземними компаніями виробляється багато насіння, але жодну з них ніхто ніколи не називаю передовою країною з великими селекційними досягненнями та насінництвом».
Олександр Захарчук зазначив, що на європейському та світовому ринках насіння діє дуже жорстка конкуренція, й на українську насіннєву продукцію вітчизняної селекції там ніхто дуже не чекає. За своє місце вітчизняним виробникам насіння доводиться боротися, зазвичай продаючи за кордон насіннєвий матеріал навіть за демпінговими цінами, а також до країн не найбільш якісного ведення насінництва.
«Без державної підтримки селекційної галузі та насінництва, без гідної заробітної плати селекціонерів та селекційним установам, без інвестицій Україна навряд чи зможе конкурувати з європейськими виробниками та завоювати насіннєвий ринок ЄС», — вважає науковець.
На його думку, для забезпечення успішного виводу насіння національної селекції на європейський ринок необхідно запровадити низку системних заходів, спрямованих на посилення позицій саме українського насінництва.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Українська молочна галузь зберігає виробничий потенціал і готова повноцінно інтегруватися до європейського ринку, попри надзвичайно складні умови війни.

Президент України Володимир Зеленський звернувся до сусідів — Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини — з проханням дозволити транзит українських зернових вантажів через блокаду Чорного моря.

Україна передала зразки насіння з національної колекції генетичних ресурсів рослин до Всесвітнього сховища насіння на Свальбарді в Норвегії.

Перший Український Міжнародний Банк (ПУМБ) спільно з ЕРІДОН, провідним дистриб'ютором та лідером ринку комплексного забезпечення агровиробників, запропонували українському бізнесу партнерську програму для вчасної підготовки до посівної кампанії.

Трава тефф в Україні переважно не культивується, хоча в світі досить популярна. Її використовують у їжу та на корм у тваринництві. Проте ТОВ «Агрофірма «Колос» давно вирощує дану культуру і отримує непогані результати.

Цього сезону попит на насіння сільгоспкультур дещо менший, ніж торік, адже впливає ціна на товарне зерно та погодні умови. Тому деякі насіннєві компанії не ризикують закладати ділянки, зважаючи на кількість опадів.

Для проведення основних осінньо-польових робіт аграрному сектору необхідно близько 200 млрд грн обігового фінансування.

Площі озимих культур під урожай 2027 року, найімовірніше, будуть меншими, ніж під час посівної кампанії 2026 року. За несприятливого сценарію скорочення може сягнути до 1,0 млн га.

У 2026 році ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» планує розширити перелік культур, за якими проводитиметься міжнародна сертифікація, зокрема овочевих, експорт яких з України раніше не здійснювався.

Аграрії вже готуються до посівної і завчасно закуповують усі необхідні матеріально-технічні ресурси для весняних робіт, зокрема й насіннєвий матеріал. Дедалі частіше перед купівлею партії насіння сільгоспвиробники звертаються до відповідних органів для перевірки сертифіката або замовляють лабораторне дослідження, щоб упевнитися, що придбане — не підробка.