Про це попереджають експерти компанії UKRAVIT і відзначають, що за недостатнього або несвоєчасного контролю шкідників втрати врожаю можуть становити до 30%.
«Восени ріпаку озимому може загрожувати широкий спектр шкідників, — відзначає керівник агрономічного департаменту компанії Олександр Мигловець. — Так, наразі у посівах в різних регіонах України відзначається розповсюдження чорного хрестоцвітого прихованохоботника, ріпакового пильщика та інших шкідників, притаманних для осіннього періоду. Пошкодження, спричинені ними, не лише негативно впливають на ріст і розвиток культурних рослин, а й суттєво можуть знизити їх шанси на успішну перезимівлю. Крім того, пошкоджені рослини стають більш сприйнятливими до інфікування збудниками хвороб, які можуть проникнути до них через місця пошкоджень. В комплексі це негативно впливає на загальний стан посівів та, як наслідок, на майбутній рівень урожайності ріпаку озимого».
N.B. Експерт: При несвоєчасному контролі хвороб можна втратити до 10% врожаю озимих
Тому Олександр Мигловець рекомендує поставитися до захисту ріпаку озимого від шкідників особливо ретельно. За словами фахівця, велике значення в осінній період 2020 року має своєчасний моніторинг посівів і обов’язкові інсектицидні обробки, які можна поєднувати із проведенням рістрегуляції або з позакореневими підживленнями. Для надійного захисту посівів він радить обрати контактно-системний інсектицид Антиколорад Макс (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л). Він забезпечує максимальну ефективність дії проти широкого спектру шкідників ріпаку озимого навіть при мінімальних нормах витрати. Імідаклоприд у його складі зв’язується з постсинаптичними нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами ЦНС, в результаті чого у шкідників розвивається параліч і конвульсії, які призводять до їхньої загибелі. Лямбда-цигалотрин впливає на обмін кальцію в синапсах і натрій-калієві канали та призводить до надлишкового виділення ацетилхоліну при проходженні нервового імпульсу. В результаті у шкідника вражаються рухові центри, він перезбуджується і гине.
Антиколорад Макс забезпечує одночасно швидкий «нокаут-ефект» і подовжений період захисної дії. А завдяки оптимально підібраному складу він не викликає ризику появи у шкідників резистентності. Тому посіви гарантовано отримують надійний та тривалий захист від комплексу шкідників.
N.B. Аграріям пропонують оптимальне осіннє підживлення для ріпаку озимого

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

За період 27 липня – 2 серпня 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 11 783 аналізи відібраних зразків під час фітосанітарних процедур, моніторингу та обстежень. Також було оформлено 3 133 фітосанітарні сертифікати для експорту зернових і олійних культур.

Осіння посівна кампанія озимих зернових культур невдовзі розпочнеться. Тому водночас із традиційним живленням важливе проведення передпосівної обробки насіннєвого матеріалу озимих пшениці та ячменю L-амінокислотами та легкозасвоюваними мікроелементами і здійснення позакореневих підживлень.

У Чернігівській області ранні зернові та зернобобові зібрано більш ніж із половини запланованих площ — на понад 150 тис. га.

Грибкове захворювання склеротиніоз, або біла гниль (Sclerotinia sclerotiorum), яке зараз поширюється на соняшнику, буває кількох видів — кореневий, стебловий і на кошику. При цьому врожайність може знижуватись до 80% залежно від розвитку патогена. Для захисту від усіх видів склеротиніозу, окрім кореневого, є широкий перелік фунгіцидів.

Чергування спеки та періодів помірних температур, локально — зливових дощів та гроз і подекуди шквальних вітрів суттєво ускладнюють польові операції. Для забезпечення стабільно ефективних обробок, незалежно від погодних умов, варто доповнювати робочі розчини ад’ювантами, щоб захист і підживлення культурних рослин завжди влучали в ціль.

У розпал жнив озимих культур аграрії зосереджені на своєчасному збиранні врожаю та мінімізації втрат. Водночас на посівах соняшнику активізувалися клопи, які можуть суттєво вплинути як на врожайність, так і на якість насіння.

У багатьох регіонах України на посівах кукурудзи та соняшнику спостерігається масове заселення попелицею. Тепла й суха погода сприяє зростанню чисельності та шкідливості шкідників. Заселяючи рослини, попелиця швидко нарощує чисельність і формує колонії, у складі яких одночасно є личинки різних віків та імаго.

З 2023 року в СФГ «Тиблевич» у Івано-Франківській області не сіють соняшник. Тим регіонам, де багато вологи, притаманна склеротинія, а соняшник, як відомо, дуже уражується цією хворобою. У 2025 році помітили склеротинію навіть на сої, до цього збудник ніколи не уражував цю культуру.