Прогноз: Заборона неонікотиноїдів обернеться для агросектору до 75 млрд грн втрат

Такими оцінками в інтерв'ю SEEDS поділилася заступниця директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки«, член-кореспондент НААН Ольга Ходаківська.

За її словами, через заборону агросектор чекає недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників.

«Зниження рівня прибутковості виробників послабить їх фінансово-економічну спроможність щодо розширеного відтворення виробництва та розвитку сільських територій. Це матиме негативні мікро- та макроекономічні ефекти уже сьогодні та віддалені соціально-економічні наслідки у середньостроковій перспективі», — говорить Ходаківська.

Ще один ризик полягає в тому, що за відсутності адекватних механізмів боротьби з шкідниками Україна ризикує втратити цілі галузі, додає експертка. Особливо це стосується оліє-жирового підкомплексу — соя, соняшник, ріпак.

«Під загрозою також може опинитися вирощування цукрових буряків та картоплі і т.д.», — говорить вона.

Експертка зауважує, що рівноцінна альтернатива неонікотиноїдам на сьогодні на ринку інсектицидів в Україні — відсутня. Аналогічних по ефективності, тривалості захисної дії, системності та спектру інсектицидної дії замінників — немає. Для того, щоб вони з'явилися, потрібен час.

Також вона звертає увагу на досвід Європейського Союзу: «В окремих країнах після ухвалення даного рішення збільшилась частка органофосфатів та карбаматів, які мають високий ступінь токсичності як для людини, так і для тварин та комах».

До слова, в Україні карбамати зараз не використовуються взагалі.

Крім того, в ЄС зросла кількість застосування таких інсектицидів як піретроїди, що збільшило кратність обробок посівів у 2-4 рази, підсумувала заступниця директора «Інституту аграрної економіки».