Початок третьої декади жовтня характеризувався помірно прохолодною, але теплішою, ніж зазвичай, бездощовою погодою.
Про це йдеться в Аналітичній довідці про агрометеорологічні умови та стан посівів сільськогосподарських культур в Україні від НААН, опублікованій на сайті Мінагрополітики.
Середня температура повітря знаходилася у межах від +5,7 до +8,8°С і була на 2,3-4,0°С вище норми. На поверхні ґрунту спостерігалися заморозки до −2°С.
У другій декаді жовтня опади різної кількості та інтенсивності, які пройшли майже на всій території країни, суттєво поповнили вологозапаси ґрунту. За даними Укргідрометеоцентру, декадна їхня кількість становила від 15 до 55 мм, (1-4 декадних норм). Водночас в окремих районах Харківської та Дніпропетровської областей, де тривав дефіцит опадів, утримувалася ґрунтова посуха.
Станом на 20 жовтня на територіях, де пройшли ефективні опади, верхній шар ґрунту (0-10 см) досить тривалий час був сильно або добре зволожений. За помірно теплої погоди вдень у озимої пшениці, яку посіяно на початку жовтня, спостерігалася фаза «проростання зерна», проте на деяких ділянках, де вночі відмічалися заморозки, рослини знаходяться лише у фазі «сходи».
На думку науковців агрометеорологічні умови, які склалися цього року, призвели до відставання у фазах розвитку озимих культур на два-три тижні від середніх багаторічних строків. За багаторічними спостереженнями, для безпечної перезимівлі рослини на цей час повинні б були мати фазу розвитку «початок кущіння». Лише на окремих площах у західних, Одеській та місцями у центральних областях, де у вересні пройшли ефективні дощі, у озимих спостерігаються фази «листоутворення» та «формування кореневої системи».
«Посіви із затримкою сходів, через слабкий розвиток, будуть знаходитися у зоні ризику. І їхній стан та зимостійкість залежатимуть лише від погодних умов у листопаді та у зимовий період», — додають фахівці.
За аналізом даних спостережень за останні 20 років, середня дата припинення вегетації озимих культур в Україні припадає на середину листопада, найбільш пізня — кінець грудня. У зв’язку із суттєвим потеплінням зимового періоду досить часто на півдні країни повільна вегетація може тривати майже всю зиму, або ж період перезимівлі обмежується кількома тижнями.
«З огляду на прогноз погоди на кінець жовтня – початок листопада, ранні строки припинення вегетації нинішнього року є малоймовірними», — прогнозують науковці.

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

Посів озимих зернових у пізні терміни — цілком звичне явище з огляду на погодні виклики та складні реалії воєнного часу. Щоб строки сівби суттєво не вплинули на майбутню врожайність, варто приділити особливу увагу первинному захисту культур, зокрема у контексті контролю комплексу хвороб.

Світові ціни на цукор майже на 15% вищі, ніж рік тому. Спека й посуха скорочують урожай цукрової тростини в Індії та Бразилії, а також цукрових буряків у Європі. Додатковим ризиком залишається Ель-Ніньйо, вплив якого на погодні умови може тривати й наступного року.

Міністерство аграрної політики та продовольства України розпочало виконання функцій у сферах насінництва, розсадництва та охорони прав на сорти рослин.
В Україні загальна площа гарбузів під урожай 2026 року орієнтовно оцінюється в межах 30 тис. га — переважно завдяки господарствам населення.

Підгризаючі совки є серйозною загрозою посівам озимих культур в осінній період. Зважаючи на активізацію цих та інших шкідників, варто ретельно моніторити поля, а під час вибору рішень для їх контролю — враховувати низку факторів навколишнього середовища.

Агрометеорологічні умови упродовж вересня на території України були неоднорідними. У більшості днів місяця переважала тепла погода, в окремі періоди температура повітря знижувалась унаслідок декількох хвиль похолодань.

Агрометеорологічні умови для завершення вегетації та збирання пізніх культур, початкового росту і розвитку посіяних озимих, підготовки площ для сівби в Україні упродовж другої декади вересня були загалом задовільними, проте неоднорідними по території та залежали від кількості опадів.

Президентом Національної академії аграрних наук України (НААН) обраний вчений у галузі рослинництва, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік, заслужений працівник сільського господарства України Ігор Гриник.

Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) закликає надати аграріям-переселенцям пріоритетний доступ до оренди державних земель, зокрема, які перебувають у користуванні Національної академії аграрних наук України (НААН).