Кандидат сільськогосподарських наук, доцент Сумського національного аграрного університету Владислав Коваленко на дослідній ділянці виростив три врожаї картоплі.
При Сумському національному аграрному університеті було створено науково-дослідну лабораторію «Інститут картоплярства Північного Сходу України», яка й досліджувала можливість отримання кількох урожаїв бульбоплоду за рік, пишуть «Сільські вісті».
Науковці дійшли висновку, що в умовах північного сходу є всі можливості суттєво наростити виробництво переважної більшості сортів бульб.
Як наголошує Владислав Коваленко, найбільш урожайний — другий термін садіння, тобто літній, орієнтовно з початку липня до третьої серпневої декади, тривалістю 45 діб. Ненабагато відстає і перший — з кінця березня до початку червня такої ж тривалості. А ось так званий осінній — третій — значно поступається попереднім, оскільки припадає на доволі прохолодну пору, коли сонце вже скупе на тепло. Але загальний підсумок оптимістичний: валовий збір можна щонайменше подвоїти.
Кожний із трьох термінів садіння має свої специфіку і особливості, які слід максимально враховувати. Наприклад, висаджувати заздалегідь прогрітий насінний матеріал у завчасу прогріті гребені, що особливо характерно для ранньої весни. Тому науковці в окремих випадках вкривали гребені білим агроволокном.
Так само важливо мати на увазі боротьбу зі шкідниками та хворобами, які особливо полюбляють картопляні масиви. При цьому рік на рік не схожий, тож потрібно варіювати застосування тих чи інших препаратів, аби не програти в цій боротьбі.
Також важливо сортове питання. Дослідження тривають, додали науковці.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Інвестиції у потужності для зберігання, розвиток інфраструктури для переробки і наявність стабільної сировинної бази — ці чинники впливають на трансформацію галузі картоплярства.

Розвиток системи шкільного харчування також формує значний і передбачуваний попит на картоплю.

Попит на продукцію з доданою вартістю зростає швидше, ніж ринок загалом. Зокрема, в одній із торговельних мереж у 2024–2025 роках продажі вагової картоплі зросли на 12%, тоді як фасованої — на 60%.

Відновлення меліоративної інфраструктури дозволило суттєво підвищити врожайність картоплі на Житомирщині.

Крафтове виробництво сьогодні в Україні має великі перспективи та відіграє важливу роль у розвитку економіки. Це можливість не лише створити та популяризувати український бренд, а й надати робочі місця в громаді, де розташоване виробництво. Нині крафтовий бізнес набуває дедалі більшої популярності та перетворюється з домашньої на професійну сучасну інноваційну галузь, яку дуже важливо розвивати та підтримувати.

У серпні цього року наша країна стане 156-ю учасницею Міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, і вже у жовтні перша тисяча зразків вітчизняного насіння зернових і кормових культур відправляється на безпечне зберігання до Глобального сховища на Шпіцбергені.

Науковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.

Колектив авторів та розробників підготував унікальний курс із 24 відеолекцій на платформі Prometheus спільно з Королівським аграрним університетом Великої Британії (RAU), Сумським національним аграрним університетом, Бернським університетом прикладних наук та ГС «Зелені Агро Рішення». Безкоштовний онлайн-курс «Стале фермерство: технології, прибуток, інновації» вже доступний на платформі Prometheus.

Жінки в агросекторі працюють у різних напрямах — від науки та фермерства до міжнародних організацій. Їхні професійні шляхи різні, але кожна робить свій внесок у розвиток галузі.

Сумський національний аграрний університет (СНАУ) знову представлений у глобальному рейтингу «QS World University Rankings: Sustainability 2026» — авторитетному міжнародному дослідженні, що визначає університети світу з найбільшим внеском у сталий розвиток, екологічну відповідальність, соціальний вплив та ефективні управлінські практики.