СТОВ «Енограй» у Херсонській області посадило 60 га персика та нектарина на заміну тих садів, що загинули через недогляд в окупації.
Про це в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи» розповідає головний агроном господарства Віталій Крупа, пише AgroTimes.
Зазначається, що господарство працює вже 1,5 року після деокупації земель. Більше восьми місяців — з початку війни і до 11 листопада 2022 року — сад кісточкових та зерняткових площею 360 га ріс без господарів: не оброблявся, не обрізувався і не удобрювався. У результаті більша частина дерев на площі 200 га виявилися непридатними для подальшого повноцінного виробництва, проте частину саду вдалося зберегти. На решті земель садівники поступово корчують дерева та саджають на їх місці нові.
Сьогодні «Енограй» культивує 66 га черешні, 33 га персика плодоносного, 30 га сливи, 4 га абрикоса та 20 га яблунь.
«З усіх дерев вижили тільки ті, що були молодші та мали більше сили або замульчовані соломою, яка утримала запас вологи, — розповідає Віталій Крупа. — Не вижило багато яблунь, старіший персик 2004-2010 років посадки. Точніше, не було сенсу їх відновлювати — вкладення у це не окупились би. Дешевше викорчувати та засадити новими деревами. Також 12 га черешні та 23 га сливи закинули під розкорчування».

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Бізнесу потрібно зважати не лише на виклики війни, а і на захист підприємств і технологічних рішень від промислових вибухів у ході експлуатації обладнання.

Кабінет Міністрів України пропонує оновити порядок роботи підприємств під час жовтого рівня повітряної тривоги, передбачивши додатковий час для облаштування укриттів і диференційовані вимоги до їхньої місткості.

В Україні планують спростити розміщення засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) на земельних ділянках.

Ускладнення під час перетину державного кордону та високі логістичні витрати змусили українських експортерів яблук призупинити відвантаження й переглянути плани продажів.

Херсонська обласна військова адміністрація спільно з Кабінетом Міністрів України розробляє програму відшкодування транспортних витрат агровиробникам, які змушені вивозити врожай до інших областей через знищення зерносховищ у регіоні.

Частка українських виробників на ринку яблук зросла до 80%, хоча ще десять років тому близько 60% продукції на полицях супермаркетів складав імпорт. Водночас 2026 року імпорт забезпечує 80–90% українського ринку груш, що відкриває можливості для розвитку вітчизняного виробництва.

У Чорнобаївській громаді Херсонської області триває розмінування 606 га особливо цінних земель ТОВ «Державний земельний банк». До робіт залучили понад 100 саперів і 11 систем механізованого розмінування.

Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Виноградарством сім’я займається близько 15 років, а для подружжя Юлії та Сергія, які працюють медиками, це стало улюбленим хобі.

Агрономи випробовують вирощування китайського фініка, або унабі, у південній Румунії. За сприятливих умов зріле насадження може давати до 40 т плодів з гектара, а потенційну дохідність культури оцінюється у €100 тис. з гектара.