Агрокліматичні умови тижня, а саме часті дощі та помірні температури повітря, сприяли розвитку і поширенню хвороб на сільськогосподарських культурах.
Про це повідомляє Держпродспоживслужба у звіті щодо фітосанітарного стану сільгоспкультур.
Відзначається, що у посівах озимих і ярих зернових на незібраних площах розвитку набули хвороби колоса. Фузаріоз колоса виявлено на 3-22% площ 0,5-6% колосків в осередках Волинської, Дніпропетровської, Львівської, Одеської та Хмельницької областей.
Септоріоз колоса — 7-55% площ, 1-3, макс. 9-19% колосків (Волинська, Львівська, Тернопільська, Чернігівська обл.). На 5-15% площ у Хмельницькій області 1,5-3% колосків уражені борошнистою росою.
Оливковою пліснявою уражено 2-16% колосків пшениці в осередках Волинської, Закарпатської, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької, макс. від 20 до 40% колосків жита на площі 100 га (фермерське господарство) у Волинській області.
Летючу та тверду сажки виявлено на 0,01-1% колосків ячменю у Житомирській області. У Волинській, Житомирській та Чернігівській областях на житі — ріжки.
У західних областях на 2-5% рослин виявили білоколосість. На ячмені розвивається гельмінтоспоріоз (4-18% рослин — Вінницька, Львівська, Тернопільська, Хмельницька обл.), бура, сітчаста, інші плямистості. 2-14% рослин зернових охоплено бурою листковою іржею.
У Чернігівській області на 5-24% рослин вівса виявлено червоно-буру плямистість, корончасту іржу — Волинська область.
«Для збереження якості зерна варто провести першочергове збирання уражених хлібів прямим комбайнуванням та очищення й просушування зерна до вологості не вище 14%. Надалі обов’язково зробити фітоекспертизу насіння та за переважаючих збудників хвороб прийняти рішення щодо вибору протруйника і своєчасно оздоровити посівний матеріал», — радять фахівці Держпродспоживслужби.

Борошномели та пекарі випустили книгу про український хліб

Зміна торговельних потоків: які можливості має український виробник

Органічний сектор демонструє стійкість і залишається в топ-5 постачальників продукції до ЄС

Агрометеорологічні умови упродовж вересня на території України були неоднорідними. У більшості днів місяця переважала тепла погода, в окремі періоди температура повітря знижувалась унаслідок декількох хвиль похолодань.

У багатопрофільній агропромисловій компанії з повним замкнутим циклом виробництва «Агропродсервіс», з огляду на складнощі з логістикою, переглянули сівозміну і вийшли в першу чергу на культури, які можуть використати для власних потреб.

Запаси зернових і зернобобових культур в Україні cтаном на 1 вересня становили 24,6 млн т, що на 10,1 млн т більше, ніж на аналогічну дату 2025 року.

Дощова погода стримує темпи збирання ранніх зернових і зернобобових культур на Буковині. Водночас аграрії вже намолотили понад 44 тис. т зерна, а середня врожайність перевищує торішній показник.

У сьогоднішніх реаліях фермер, який не йде в точне землеробство, залишається далеко позаду за показниками врожайності, ефективності та рентабельності. Контролювати і оптимізувати — ось два ключових складники, які можуть робити агровиробництво прибутковим.

Цьогорічні кліматичні зміни призвели до погодних умов, у яких шкідники оптимально розвиваються, зокрема мікроскопічні гриби, які є продуцентами сажки. Визначення показників якості пшениці цього сезону зі 500 зразків урожаю 2025 року з різних регіонів України (дані фахівців АГРОСЕРТ) виявило сажку.

Вирощувати кукурудзу останніми роками стало ризиковано й клопітно. Нині важко вгадати можливий рівень незбитковості культури до моменту її збирання, тому багато господарств обирають шлях тотальної економії. Однак економія має бути розумною і не призводити до втрат урожаю надалі.

Отримати високий, а головне — якісний урожай зернових колосових культур в умовах України — завдання досить непросте, оскільки кожен рік приносить свої виклики і нові проблеми. Одного року ми всі важко і не без певних втрат боролися з фузаріозом, 2022-2023 роки також додали нам значних проблем на пшениці з сажковими хворобами.

