Сажкові хвороби пшениці

Давайте спробуємо розібратися з погляду науки і, виходячи з наукової логіки, зрозуміти, як далі чинити правильно. Почнемо з географії та територіального розподілу сажкових хвороб на пшениці. На сьогодні ми маємо два види сажкових хвороб — тверду та карликову.

На заході нашої країни зустрічається карликова сажка, в центральній і східній частинах — як тверда, так і карликова. Основна проблема полягає в тому, що відрізнити їх можна тільки в травостої пшениці, адже спори дуже схожі й візуально в мікроскоп розрізнити тверду та карликову сажку можуть тільки спеціалісти, які тривалий час займалися вивченням даних хвороб і яких досить небагато в нашій країні.

На даний момент у нас також немає відомостей стосовно робочої тест-системи для проведення ПЛР-діагностики. Ми намагаємося відслідковувати їх наявність, оскільки досить ретельно вивчаємо сажкові хвороби і навіть маємо патент на ПЛР-систему для визначення летючої сажки на кукурудзі. Тож, як бачимо, діагностувати різновид сажки вже на зерні досить складно.

Щодо ураження насіннєвого матеріалу сажковими хворобами, то, за даними діагностичних центрів компанії «Сингента» за 2022–2023 роки, кожен 6-й зразок містив сажкові спори. 

Водночас слід розуміти, що під час проведення діагностики на наявність сажкових хвороб на зерні дуже рідко зустрічається тільки один вид сажки. Як правило, в основній масі карликової сажки фіксується невеликий відсоток (до 1%) спор твердої. Те ж саме стосується і початкових результатів діагностики зерна на наявність спор сажкових хвороб у 2024 році.

Наразі діагностичні центри компанії «Сингента» діагностують ураження насіннєвого матеріалу й товарного зерна спорами карликової сажки з незначними домішками твердої (у межах 1–2 % від загальної кількості спор на одну зернівку). Також сьогодні вже є розуміння того, що відсоток розвитку сажкових хвороб значно менший, ніж у 2022–2023 роках. Однак саме цей факт і викликає найбільше занепокоєння. Варто розуміти, що сажкові хвороби не можна не контролювати, хоч вони і знаходяться в дуже сильній залежності від погодних умов, які ми абсолютно не можемо передбачити. 

Незважаючи на те, що збудники твердої та карликової сажки дуже схожі між собою, у них є основна суттєва різниця в циклі розвитку. Йдеться про різну тривалість періоду можливого ураження і тригери, що його провокують.

Ураження твердою сажкою відбувається на початкових етапах розвитку культури, до фази перших трьох листків, а ураження карликовою може продовжуватися весь зимовий період і на початку весни, аж до травня, якщо весна тривала і прохолодна. Прояв обох хвороб помітний тільки в фазу «кінець молочно-воскової стиглості». Для обох хвороб характерна наявність запаху триметиламіну (оселедця).

Основне питання, яке виникає: навіщо їх розрізняти? Річ у тім, що тверда і карликова сажка саме через різні періоди можливого ураження рослин вимагають для контролю різних діючих речовин. Зокрема, для твердої сажки необхідно 20 г тебуконазолу на 1 т насіннєвого матеріалу. Саме 20 г і не одним грамом менше! Обробка повинна бути максимально якісною, щоб забезпечити рівномірний перерозподіл діючої речовини на поверхні насіння.

Тепер розглянемо можливості контролю карликової сажки і основні його складності.

Насамперед пригадаємо біологію розвитку хвороби. Основний інфекційний потенціал зосереджується в ґрунті. Важливо, що спори зберігають здатність уражувати рослини протягом 4–8 років. На відміну від твердої сажки, ураження відбувається впродовж тривалого періоду — до початку виходу рослин у трубку. Зараження також можливе через дикорослі злаки, що є для патогену резервацією.

Інфікування ґрунту відбувається в період збору врожаю пшениці, коли сажкові мішечки руйнуються, а заспорене насіння осипається і за сприятливих умов успішно проростає.

Утворення інфекційного міцелію відбувається за температури в межах 0…+5°С, слабкого освітлення та достатньої вологості ґрунту протягом 3–5 тижнів. Зараження через ґрунт можливе від моменту появи сходів і до настання фази виходу в трубку.

Тригером розвитку хвороби було різке зниження температури наприкінці лютого цього року. Спори почали проростати саме після різкого зниження температури, що їх спровокувало. Далі тривалий період знижених температур з постійним зволоженням поверхневого горизонту ґрунту дав змогу уразити значну кількість рослин. Тобто ураження відбувалося весь березень і квітень, і саме через це хвороба набула такого значного розвитку.

Відповідно, всі ми добре розуміємо, що ефективність протруйників на момент ураження в березні – квітні була значно нижчою, і цей фактор робить неможливим 100-відсотковий захист від карликової сажки. Якщо уважно подивитися, то в усіх джерелах ефективність захисту від карликової сажки становить до 85% саме завдяки дуже розтягнутому періоду можливого ураження. 2022–2023 роки, на жаль, потрапили саме в ті небажані 15%. Цього року, як ми вже казали, прояв сажкових хвороб незначний, але карликова сажка присутня в усіх регіонах України — від Харкова до Волині.

Наразі всі хочуть отримати чи то чарівний рецепт, чи то чарівну пігулку, яка дасть змогу запобігти розвитку всіх видів сажкових хвороб надалі. І всі ми забуваємо, що контроль хвороб, на розвиток яких вагомий вплив мають погодно-кліматичні умови, максимально залежить від організаційно-господарських заходів.

З огляду на це ми повинні розуміти, що чарівної пігулки просто не існує. Максимальний захист залежатиме від насиченості сівозміни озимою пшеницею, основного обробітку ґрунту, захисту від злакових видів бур’янів і вже потім — протруйника. 

• Основне джерело інфекції — ґрунт, тому потрібний максимальний розрив у сівозміні між посівом озимої пшениці. До речі, карликова сажка не буде уражувати ячмінь, також не зустрічається відомостей про карликову сажку на житі та тритикале.
• Оранка — хоча б на 20 см з обертом пласта, тому що спори проростатимуть тільки з поверхні ґрунту, коли на них потрапляє частково невелика кількість освітлення.
• Контроль злакових видів бур'янів не тільки на полях сівозміни, а й на узбіччях.
• Якість посівного матеріалу (питання досить цікаве).

Відповідно до ДСТУ 3768:2019 сажковим вважається зерно, в якому 100 і більше спор на одну насінину. Тож усе, що менше, не вважається ураженим сажкою. Ми на сьогодні спостерігали різну кількість спор на одну насінину — від 10 до 180 штук. На чому базується це твердження, складно сказати. З наших спостережень, спори на поверхні насіння не зможуть уражувати рослину, оскільки будуть знешкоджені контактними діючими речовинами, що містяться в складі протруйника. Звісно, ми не маємо права рекомендувати до висіву насіння, на якому більше ніж 100 спор, тому умовно будемо вважати цей показник пороговим.

Ну і щодо протруйників. Нині в світі є відомості про 85% контролю карликової сажки завдяки застосуванню двох діючих речовин: дифеноконазолу і Седаксану™.

Європа для контролю вказаної хвороби використовує поєднання цих діючих речовин і досягає в подібних умовах зимово-весняного періоду 90–95% контролю. У нашій країні немає готового продукту, який би містив ці обидві діючі речовини. Чому? Тому що, на жаль, у нас присутня тверда сажка, яка не становить загрози в Європі. Причому наші колеги в європейських країнах чітко дотримуються ефективних норм Седаксану™ на рівні 50 г/т насіннєвого матеріалу й дифеноконазолу — 45–50 г/т. І саме завдяки поєднанню повних норм Седаксану™ і дифеноконазолу вони й отримують такий високий ступінь контролю.

Що ж стосується наукового обґрунтування застосування діючих речовин в Україні, то, на жаль, на даний момент тут більше запитань, ніж відповідей. Ми, звісно, продовжуємо вивчати ці питання й наводимо те, що можемо стверджувати напевно: ефективність Седаксану™ і дифеноконазолу в повній нормі у польових умовах для контролю карликової сажки знаходиться в межах похибки досліду.

Сучасний протруйник повинен містити одну зі вказаних діючих речовин для захисту від карликової сажки і обов’язково тебуконазол для захисту від твердої сажки.

В умовах нестабільного зволоження в осінній період для запобігання пригніченню сходів слід уникати суттєвого навантаження системних продуктів. Тобто необхідно розуміти, що поєднання більше ніж двох системних діючих речовин згубно впливатиме як на вегетативну масу, так і затримуватиме розвиток кореневої системи. Тому в умовах нестабільного зволоження в осінній період навантажувати насіннєвий матеріал повними нормами тебуконазолу та дифеноконазолу досить ризиковано. Відповідно, для одночасного контролю твердої та карликової сажки найбільш раціональним рішенням буде обрати поєднання тебуконазолу та Седаксану™. Отже, рекомендуємо в умовах посівної кампанії 2024 року звертати увагу на протруйники Вайбранс® Інтеграл та Вайбранс® Тріо.