Польщі потрібно думати про те, як інвестувати в логістику, щоб заробити на транзиті українського зерна до кінцевих споживачів на північ Німеччини, у Данію, Нідерланди, Велику Британію та країни Скандинавії.
Про це в інтерв’ю ІА «Українські Новини» зазначив заступник директора з фінансових рішень компанії «Сингента» в Україні Борис Приходько.
«Польські фермери незадоволені тим, що українські надлишки зерна такими темпами їдуть через кордони і, як вони вважають, «тиснуть» на внутрішні ціни. Ми розуміємо, що таке незадоволення має місце, адже, наприклад, Польща самодостатня з погляду балансу зернових. Зокрема, минулого маркетингового року ця країна експортувала рекордні 1,9 млн т кукурудзи (до речі, близько 50% — до Німеччини)», — зазначає він.
При цьому Борис Приходько наголошує, що на час, коли Польща приєднувалася до ЄС, на кордоні Польщі з Німеччиною у середньому через кожні 15 км існував транспортний коридор. Україна на кордоні з Польщею має такий коридор у середньому через кожні 67 км.
Для поляків це додаткові можливості заробити на логістиці українського зерна, для фермерів західної частини України — це альтернативний ринок збуту, який підвищує ліквідність попиту на зерно, а отже і ціну.
Як приклад, Борис Приходько вказує, що від станції Ягодин до станції Ковель відремонтована вузька залізниця, яка не працювала декілька років. На цій ділянці вже будуються три елеватори — «сухі» порти, які зможуть перевалювати зерно на вузьку залізницю. «Це означає, що фермери з Волині отримали можливість продати зерно на 20-25% дорожче у напрямку порту Гданськ, ніж у напрямку Одеси», — каже експерт.
Минулого року «Сингента» взяла на себе тимчасово функцію трейдерів, адже фермер, який не продав залишки врожаю, зіштовхнувся з відсутністю попиту. «Водночас нам необхідно було забезпечити аграріїв насінням соняшнику та кукурудзи, а також засобами захисту рослин», — додає Борис Приходько.
За його словами, минулого року інвестовано більше ніж $2 млн у закупівлю спеціалізованих контейнерів для перевезення сипучих вантажів із метою експорту зернових залізничним транспортом.
Поточного календарного року «Сингента» планує інвестувати на минулорічному рівні у придбання 40-футових залізничних платформ для посилення конкурентної переваги компанії у логістиці, а саме — перевезення зерна власними платформами у власних контейнерах.
Разом з тим Борис Приходько наголошує, що компанія «Сингента» «не займається спекулятивними операціями із зерном».
Ми не утримуємо свідомо, як кажуть трейдери, довгу чи коротку позицію, щоб заробити на коливаннях ціни у часі. Це не наша мета: купити дешево — продати дорого. Наша мета — допомогти фермеру перетворити надлишки зерна на гроші.
У свою чергу директор і власник елеватора ПП «НВО «Енергоощадні Технології» (Тернопільська область) Іван Іскерський додає, що компанія «Сингента» оперативно зорієнтувалася і запропонувала один з кращих варіантів для експорту українського зерна залізницею саме через кордони – перевезення контейнерами.
За його словами, різна ширина залізничних колій в Україні (1520 мм, широка колія) та Європі (1435 мм, вузька колія), слабко розвинута залізнична та торгова інфраструктура на кордонах, відсутність сухих портів сповільняють експорт у напрямку західних кордонів.
«Уніфікована інфраструктура з європейською дасть можливість зменшити навантаження з портів «Великої» Одеси та диверсифікує напрямки експорту українського зерна», – резюмував експерт.

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

Україна попри блокаду чорноморських портів продовжує експортувати зерно через порти Дунаю та транзитом через порти Румунії та Польщі.

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький назвав основні напрямки роботи, які сформувались після 100 днів на посаді.

Україна веде переговори з Польщею та Молдовою щодо перенесення прикордонного контролю на територію сусідніх держав через загрозу російських атак на прикордонну інфраструктуру.

Завершальна цього року в Україні конференція U-Nation Capital Summit об'єднає міжнародних та вітчизняних лідерів задля розвитку інвестицій, партнерств і реалізації проєктів відновлення України.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Швейцарська компанія Nestle планує інвестувати ще $1 млрд у свій бізнес у Мексиці протягом 2028–2030 років.

Організація об'єднаних націй (ООН) разом із Туреччиною працюють над переговорами між Україною та росією про перемир’я в Чорному морі, щоб налагодити постачання зерна.

Блокування експорту продовольства з України морським шляхом негативно вплине на продовольчу безпеку всього світу.

Рік тому компанії LNZ Group та «Сингента» анонсували початок розширеної співпраці щодо надання права українській компанії ексклюзивного виробництва насіння гібрида соняшнику НК Конді. Цього року ця співпраця розширилася і в сегменті кукурудзи.
