Всі головні новини агроринку на
📲 Телеграм-каналі
17% компаній працюють у повному обсязі, 16% обмежили географію своєї діяльності, 19% були змушені закрити частину офісів/торгових точок/відділень. Інші 29% компаній наразі не працюють, а 27% призупинили, втім хочуть відновлювати свою діяльність. Тільки 1% має в планах закривати свій бізнес.
Такі дані отримала Європейська Бізнес Асоціація в результаті опитування щодо того, як працюють наразі компанії-члени ЄБА.
Відзначається, що більшість компаній, а саме 63%, продовжують виплачувати заробітну плату співробітникам у повному обсязі, з них 45% роблять це з додатковими або авансовими виплатами. Тільки 3% були вимушені скоротити виплати, а по 1% відправили співробітників у неоплачувану відпустку, не виплачують або вимушені звільняти персонал.
Для підтримки своїх співробітників 68% виплатили заробітну плату на місяць або більше наперед, 29% компенсували витрати команді на релокацію, по 23% — орендували житло на Західній Україні або за кордоном, 1% запровадили страхування для тих, хто продовжує виходити на роботу.
Більшість бізнесів також надають різноманітну підтримку армії чи теробороні. А саме: 41% допомагають фінансово, 35% підтримують працівників, що захищають країну, 31% постачають продукцію, 29% постачають послуги, 16% — ліки, 9% — засоби захисту/оборони.
З-поміж членських компаній асоціації тільки 34% вели бізнес у або з Росією. З них 31% повністю розривають зв’язки з країною-агресором, 14% призупиняють роботу, інші 34% наразі розмірковують над цим.
«Ми бачимо, що вже сотні українських та міжнародних компаній бойкотують Росію. Закликаємо тих, хто ще не приєднався, також зробити це. Країна-агресор має бути ізольована, позбавлена ресурсів та фінансування, що наближатиме закінчення цієї безглуздої війни», — говорить виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.
Для довідки: опитування проводилося з 28 лютого до 4 березня 2022 року, участь у ньому взяли 130 директорів членських компаній Європейської Бізнес Асоціації.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Український агросектор нині стикається з кризами зберігання, ліквідності та логістики через блокаду Чорного моря. Держава працює над мінімізацією їхніх наслідків і готує додаткові заходи підтримки.

Український агросектор довго вважався технологічно консервативним: рішення на око, звичні контакти, дані «на коліні в блокноті». Але останніми роками саме тут відбувається один із найпомітніших цифрових зсувів: дані з державних реєстрів перетворюються на бізнес-інструменти, дрони й супутники доповнюють ручні обходи полів, а фінансові й агрономічні дані нарешті починають «розмовляти» між собою.

З 1 до 4 вересня квиток на КОММБАЙН 2026 можна придбати за 8 200 грн замість 9 500 грн. Час на рішення — три дні. 5 вересня ціна повертається.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) звернулася до Верховної Ради України з проханням підтримати законопроєкту №15522, який передбачає запровадження тимчасового мораторію на застосування вивізного мита на насіння окремих видів олійних культур.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Приблизно кожен третій засіб захисту рослин (ЗЗР), що потрапляє на український ринок, може бути фальсифікатом. Ці підробки завдають багатомільярдних збитків економіці, підривають розвиток легального ринку, створюють ризики для довкілля та становлять загрозу для безпеки харчових продуктів.

Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА) очікує від оновленого складу Кабінету Міністрів системного діалогу, прогнозованості регуляторних змін, продовження курсу на євроінтеграцію та забезпечення верховенства права.

Інтегральний показник Індексу інвестиційної привабливості України дещо зріс у 2025 році та склав 2,70 бала з 5 можливих (2,49 бала у 2024 році).

Інтерес міжнародного бізнесу до України існує, але через затягування війни інвестори побоюються вкладати гроші.

Уряд має намір підвищити податки з метою збільшення наповнення бюджету, однак це може мати зворотний ефект.