Як говориться у повідомленні компанії, зокрема додаткові ємності будуть збудовані на території філій «Вознесенська» (22 тис. т), «Новоодеська» (10 тис. т), «Кам«янка-Дніпровська» (16 тис. т), «Хортиця» (16,5 тис. т) та «Голопристанська» (20 тис. т).
«Враховуючи великий попит на перевантажувальні термінали і зернові склади компанії у сільгосптоваровиробників і їхню активну співпрацю з нами, наступні два об»єкти, які будуть у 2019 році збудовані в Мар«янському (Дніпропетровська обл.) і Тернівці (Запорізька обл.) матимуть обсяг зберігання зерна не по 76 тис. т, як попередні підприємства, а по 96 тис. т кожен», — говориться у повідомленні.
Для довідки: Основні активи компанії «НІБУЛОН» розташовані в Україні. Компанія обробляє 82 тис. га землі, володіє і управляє другою за величиною мережею внутрішніх елеваторів і річкових терміналів і сучасним морським терміналом, розташованим в м.Миколаєві, в Чорноморському регіоні. «НІБУЛОН» експортує переважно кукурудзу, пшеницю і ячмінь в більш ніш 20 країн світу.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агроекспорт через порти Великої Одеси зупинено, а альтернативні шляхи роблять логістичний цикл довшим і значно дорожчим, що суттєво впливає на економіку експорту. Тому більшість агрокомпаній перебудовує свої експортні стратегії.

Агрохолдинг «НІБУЛОН» за дев’ять місяців 2026 року сплатив на Миколаївщині 160,9 млн грн податків — на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік.

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

ТОВ СП «НІБУЛОН» у 2026 році збирає сорго з урожайністю близько 5 т/га.

Елеваторні комплекси ТОВ СП «НІБУЛОН» перетнули позначку в 1 млн т прийнятого збіжжя нового врожаю.

Компанія «НІБУЛОН» збільшує частку твердої пшениці у сівозміні: понад 80% озимих посівів на півдні становитиме durum.

Аграрії через дефіцит ліквідності дедалі частіше звертаються до банків за кредитами під заставу зерна, однак вимоги до його зберігання ускладнюють доступ до такого фінансування.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Керівництво морського терміналу «Боріваж» в Одеській області заявило про спробу рейдерського захоплення об’єкта.

У румунському порту Констанца завершили проєкт із розширення зернового терміналу Canopus Constanța вартістю €23 млн. Після модернізації його потужності одночасного зберігання зерна зросли до 180 тис. т.