Загальна шкода клімату, яку російська федерація завдала за два роки повномасштабного вторгнення в Україну, становить $32 млрд.
Такі дані оновленої оцінки Ініціативи з обліку викидів парникових газів від війни презентовано на Міжнародній конференції з питань відновлення України у Берліні, повідомляє пресслужба ГО «Екодія».
Згідно з результатами дослідження, за перші 12 місяців повномасштабне вторгнення росії в Україну призвело до викиду 120 млн т вуглецю. За 24 місяці великої війни викиди продовжили зростати та становлять 175 млн т вуглецю. Це перевищує річні викиди від високоіндустріальної країни, такої як Нідерланди, використання 90 млн бензинових автомобілів на дорогах або будівництво 260 вугільних електростанцій по 200 МВт кожна.
«Поки світ намагається скорочувати викиди вуглецю для уникнення кліматичної кризи, російська агресія призводить до значних додаткових обсягів викидів. Більше третини цих викидів відбуваються за межами кордонів України, підтверджуючи, що вплив війни росії на довкілля не знає кордонів», — говорить провідний автор звіту Леннард де Клерк.
За даними експертів, вплив війни на клімат посилюється із кожним місяцем через бойові дії, пожежі, руйнування інфраструктури та інші прямі й непрямі впливи. А масштабні атаки на українську електричну мережу призвели до багатьох неконтрольованих витоків SF6 (гексафториду сірки) — парникового газу, потужнішого, ніж вуглекислий газ, метан і оксид азоту.
«На воєнні дії припадає майже третина оціненої шкоди для клімату, оскільки військові операції потребують величезних обсягів обладнання, боєприпасів і вибухових речовин, виробництво яких є дуже вуглецевоємним, а також великих обсягів палива, що призводить до непрямих і прямих викидів парникових газів. Крім того, вплив військових ланцюгів постачання на клімат є недостатньо вивченим, і фактична шкода для клімату може бути ще більшою», — коментує співавтор звіту Микола Шлапак.
Як відзначають експерти, росія продовжить завдавати шкоди клімату навіть після закінчення війни, адже відбудова пошкодженої та знищеної інфраструктури становитиме велике джерело викидів. Вони значною мірою пов’язані з виготовленням цементу і сталі та, за прогнозами, складуть аж 56 млн т вуглекислого газу. Тож у плануванні відбудови важливо враховувати ці викиди та впроваджувати більш екологічні та кліматично дружні практики, які дозволять їх зменшити.

LNZ Hub: які схеми захисту дали результат?

BEDNAR показала техніку для основних польових операцій

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

Агрохолдинг Kernel («Кернел») за час повномасштабної війни вклав близько $40 млн у відбудову пошкоджених росіянами об'єктів.

Компанія Nestle тимчасово звузить асортимент товарів у Києві через проблеми з логістикою.

Війська рф 24 вересня атакували агропідприємство у с. Стара Гнилиця на Харківщині.

Україна звернулась до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів з проханням надати $1,5–2 млрд для компенсації додаткових витрат на експорт зерна через балтійські порти.

Усунення загроз для цивільного судноплавства та захист портової інфраструктури в Чорному морі є критично важливими умовами для запобігання новій хвилі глобальної продовольчої кризи.

Верховна Рада України 16 вересня ухвалила за основу з доопрацюванням положень проєкт закону України про обіг товарів, пов’язаних зі знелісненням та/або деградацією лісів (реєстр. №15352).

Власниками та керівниками підприємства з виробництва ріпакової та лляної олії Skeby Gårdar, яке розташоване у місті Скебі (Швеція), є сім фермерів із багаторічним досвідом у сільському господарстві та харчовій промисловості. Усі співвласники мають власні ферми або ведуть іншу діяльність паралельно з роботою в Skeby Gårdar.

Шведська сімейна компанія Kivik Musteri, яка об’єднує п’ять поколінь, розташована в одному з наймальовничіших і найбільш екологічно цінних регіонів південної Швеції — Естерлені. Її територія буквально занурена в ландшафт, сформований природою: поруч знаходяться затока Хано, національний парк Стеншувуд і власні яблуневі сади компанії.

Ефективно знизити ризик масштабних лісових пожеж можна лише завдяки переходу від реагування до запобігання, зосередивши політику на підвищенні стійкості екосистем і комплексному управлінні ландшафтами.