Уряд Норвегії підписав угоду про початок накопичення зерна, заявивши, що пандемія COVID-19, війна в Європі та зміна клімату зробили це необхідним.
Угоду про зберігання 30 тис. т зерна підписали міністр сільського господарства і продовольства Гейр Поллестад і чотири приватні компанії, пише Assosiated Press.
Пшениця, яка належатиме норвезькому уряду, буде зберігатися на вже існуючих потужностях компаній по всій країні. Три компанії цього року зберігають щонайменше 15 тис. т.
Компанії «вільні інвестувати в нові об’єкти та самостійно вирішувати, де вони хочуть зберігати зерно, яке потребує надзвичайної ситуації, але вони повинні надати зерно державі, якщо це необхідно», — сказано в заяві уряду Норвегії.
Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії заявило, що «створення резервного запасу продовольчого зерна означає бути готовим до немислимого».
Найближчими роками Норвегія підпише нові контракти на створення запасів з метою збільшення резерву до 2029 року. Мета полягає в тому, щоб до кінця десятиліття мати в сховищах приблизно 82,5 тис. т зерна й потім мати достатньо зерна на три роки місячного споживання населенням Норвегії (5,6 млн осіб) у кризовій ситуації, яка може виникнути.
Торік країна заявила, що витрачатиме 63 млн крон ($6 млн) на рік на запаси зерна.
Норвегія зберігала зерно в 1950-х роках, але закрила свої склади у 2003 році, вирішивши, що вони більше не потрібні.
Однак після вторгнення росії в Україну в 2022 році Норвегія створила комісію для оцінки сильних і слабких сторін своїх систем готовності до надзвичайних ситуацій, яка рекомендувала накопичувати зернові продукти.

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

На Одещині агровиробникам продемонстрували сучасні технології у зрошенні

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), Всесвітня продовольча програма ООН (ВПП), Mercy Corps та Український Червоний Хрест розпочинають нову програму з надання агровиробникам рішень для тимчасового зберігання зерна.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

За поточного темпу обмеженого експорту без портів Великої Одеси фактично в листопаді Україна матиме дефіцит внутрішніх потужностей для зберігання зерна, який може становити від 8 до 11 млн т.

Якщо ситуація в Чорному морі залишатиметься нестабільною, це поступово впливатиме на всю економіку аграрного сектору. Насамперед зростатимуть логістичні витрати, а отже, зменшуватиметься прибутковість виробництва. У таких умовах аграрії будуть обережніше інвестувати в розвиток, оновлення техніки та нові технології.

Систематичні російські атаки на порти Великої Одеси суттєво ускладнили експорт української агропродукції, створили додатковий тиск на логістичну систему та збільшили потребу в потужностях для зберігання нового врожаю.

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.

Норвегія оголосила про поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата», до 2027 року.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та уряд Норвегії розпочали новий проєкт на підтримку сільських громад у прифронтових районах України.

Норвегія спрямує 40 млн крон (близько 168 млн грн) на підтримку сільського господарства в Україні.

Норвегія для ініціативи Food from Ukraine виділить 2,5 млн євро, а Австрія надасть 2 млн євро.