Уряд Норвегії підписав угоду про початок накопичення зерна, заявивши, що пандемія COVID-19, війна в Європі та зміна клімату зробили це необхідним.
Угоду про зберігання 30 тис. т зерна підписали міністр сільського господарства і продовольства Гейр Поллестад і чотири приватні компанії, пише Assosiated Press.
Пшениця, яка належатиме норвезькому уряду, буде зберігатися на вже існуючих потужностях компаній по всій країні. Три компанії цього року зберігають щонайменше 15 тис. т.
Компанії «вільні інвестувати в нові об’єкти та самостійно вирішувати, де вони хочуть зберігати зерно, яке потребує надзвичайної ситуації, але вони повинні надати зерно державі, якщо це необхідно», — сказано в заяві уряду Норвегії.
Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії заявило, що «створення резервного запасу продовольчого зерна означає бути готовим до немислимого».
Найближчими роками Норвегія підпише нові контракти на створення запасів з метою збільшення резерву до 2029 року. Мета полягає в тому, щоб до кінця десятиліття мати в сховищах приблизно 82,5 тис. т зерна й потім мати достатньо зерна на три роки місячного споживання населенням Норвегії (5,6 млн осіб) у кризовій ситуації, яка може виникнути.
Торік країна заявила, що витрачатиме 63 млн крон ($6 млн) на рік на запаси зерна.
Норвегія зберігала зерно в 1950-х роках, але закрила свої склади у 2003 році, вирішивши, що вони більше не потрібні.
Однак після вторгнення росії в Україну в 2022 році Норвегія створила комісію для оцінки сильних і слабких сторін своїх систем готовності до надзвичайних ситуацій, яка рекомендувала накопичувати зернові продукти.

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових

Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026

Сьогодні український фермер опинився між двома сильними тисками. З одного боку — дорожчають пальне, логістика, ремонт техніки, насіння, добрива та засоби захисту рослин. З іншого — під час збирання врожаю закупівельні ціни на зерно часто знижуються.

Агрохолдинг HarvEast проводить роботи з обмолоту кукурудзи.

До 2022 року українська елеваторна інфраструктура значною мірою була побудована навколо експортної моделі: великі обсяги зерна концентрувалися в потужних комплексах і прямували до південних портів. Повномасштабна війна змінила цю логіку — зернові потоки стали менш передбачуваними, зросло значення західних областей, альтернативних експортних маршрутів та енергетичної автономності.

Kernel («Кернел») став ініціатором і першим тестовим майданчиком для розробки нового типу модульних зерносховищ.

Аграрії дев'яти прифронтових областей подали 2 319 заявок на отримання 13 881 рукава для тимчасового зберігання врожаю.

Норвегія з 1 липня запровадить підвищені митні ставки на імпорт сільськогосподарської продукції та добрив із росії та білорусі. Рішення ухвалене для посилення економічного тиску на країни та узгодження норвезької політики з аналогічними заходами Європейського Союзу.

Норвегія оголосила про поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата», до 2027 року.

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) та уряд Норвегії розпочали новий проєкт на підтримку сільських громад у прифронтових районах України.

Норвегія спрямує 40 млн крон (близько 168 млн грн) на підтримку сільського господарства в Україні.

Норвегія для ініціативи Food from Ukraine виділить 2,5 млн євро, а Австрія надасть 2 млн євро.