Компанія Ascet Shipping, яка є одним із найбільших експедиторів зернових вантажів в порту Ізмаїл, працює над збільшенням пропускної спроможності. Порти можуть перевалювати більше вантажів, але для цього потрібно організувати необхідну інфраструктуру.
Про це повідомив виконавчий директор Ascet Shipping Микола Гапєєв під час міжнарожної конференції «Black Sea Grain&Oil-2023».
«Ascet Shipping після втрати 90% потужностей на окупованих териоріях переїхав до Львова і почав розвивати альтернативні експортні шляхи через західні кордони. Ми працювали через порти Польщі, через Угорщину та Румунію. Ми використовуємо в своїй роботі також альтернативу портам — наші материкові філіали, сухі порти, наприклад, Миколаївський термінал, який має хороше залізничне сполучення, і звідти відправляємо вагони як на порти Дунаю, так і на західні кордони», — зазначає Микола Гапєєв.
За його словами, в Україні потрібно будувати складські потужності, без них не буде рахуватися логістика. Ascet Shipping розглядали варіанти інвестицій у такі об'єкти у Європі — Угорщині, Польщі. Але отримали відповідь від клієнтів — не рахується.
«Ascet Shipping буде працювати, будувати, збільшувати складські потужності. Якщо ми починали на Дунаї з 30 тис. т, то нині наш загальний обсяг перевалки складає понад 100 тис. т, і ми готові розвиватися далі», — говорить Микола Гапєєв.
Також він відмітив тенденцію на ринку, що українські аграрії самостійно почали шукати альтернативні шляхи для експорту.
«І якщо рік тому в них це ще не дуже виходило, то сьогодні вже бачимо сформовані команди, і деякі сільгоспвиробники добре самостійно справляються з експортом, стають самі експедиторами і логістами», — розповідає Микола Гапєєв.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua

Святослав Вакарчук заспівав для аграріїв в полі під час жнив

UCAB FOOTBALL CUP 2026. Літні ігри

Кермо, поле і TikTok: як 18-річна студентка працює трактористкою

Судна, що прямують до українських портів на Дунаї, пропускатимуть через Сулінський канал відповідно до черговості, яку формує «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).

Україна офіційно звернулася до польської сторони з пропозицією подвоїти кількість залізничних потягів, що перетинають прикордонні переходи.

У період розпалу жнив у портах Великої Одеси через атаки ворога по інфраструктурі та суднах повністю заблоковано експорт агропродукції. Сьогодні ситуація набагато критичніша за 2022 рік, адже зараз сільгоспвиробникам потрібні обігові кошти водночас і на посівну, і на покриття боргових зобов'язань перед банками. Але аграрії не можуть отримати перші кошти від реалізації урожаю.

Румунські перевізники заявляють, що місцева агропродукція має пріоритет у перевезеннях до порту Констанца. Українське зерно транспортується за залишковим принципом.

Група АГРОТРЕЙД експортувала майже 500 тис. т зернових та олійних культур у 2025/26 МР, це найвищий показник компанії за понад десять років.

Україна залучає міжнародну фінансову підтримку для аграріїв.

У червні в порти Великої Одеси заходило близько 200 суден на місяць, але через постійні обстріли інфраструктури, а потім і суден, у липні цей обсяг суттєво зменшився. З 22 липня жодне судно не зайшло в порти Великої Одеси. Це було вперше за 2,5 року роботи морського коридору.

Використання альтернативної логістики коштуватиме сільгоспвиробникам додатково 50–70 євро на кожній тонні продукції, а загальні втрати аграрного сектору України можуть становити від $1,5 млрд до $3 млрд. Саме тому підтримка міжнародних партнерів є надзвичайно важливою як для України, так і для збереження глобальної продовольчої безпеки.

Безпекова ситуація та розташування переробних потужностей на лівому березі не дозволяє компанії «УкрОлія» заходити у великі інвестиційні проєкти. Натомість підприємство обрало стратегію підвищення ефективності виробництва та інтенсивний розвиток шляхом удосконалення процесів на наявних виробничих потужностях.

Проєкт USAID «Економічна підтримка України» надав компанії «Аскет Шиппінг» (Ascet Shipping) три нових причепи-зерновози.