Цього року Європейський органічний конгрес відбувся у Варшаві в межах головування Польщі в Раді ЄС. Це перша зустріч органічної спільноти після оприлюднення Комюніке щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС до 2040 року, а також низки інших документів ЄС, де органічне виробництво дедалі більше визнається стратегічним напрямом аграрної політики.
Європейська комісія інтегрує органічний сектор у довгострокове бачення агропродовольчої системи, посилює підтримку органічного тваринництва, планує спрощення бюрократичних процедур та підкреслює роль органіки в досягненні водної стійкості й продовольчої безпеки, пише Оrganicinfo.
Однією з ключових дискусій конгресу стало обговорення бачення розвитку органічного сектору до 2040 року — за прикладом візії щодо майбутнього сільського господарства та продовольчої промисловості в ЄС.
IFOAM Organics Europe представив кілька сценаріїв майбутнього розвитку: чи стане органіка мейнстрімом, чи залишиться нішевим сегментом або стане стійким рішенням в умовах глобальної невизначеності. Чи зможе органіка стати новим стандартом, залежить як від виробників, так і від споживачів.
Варто зазначити, що органічний ринок Європи та світу вже понад 25 років демонструє стабільне й динамічне зростання. Зокрема, європейський ринок з 2000 року виріс майже в 7 разів — з 8 млрд євро у 2000 році до майже 55 млрд євро у 2023 році. Глобальний ринок органіки зріс з близько $15 млрд у 2000 році до понад $136 млрд у 2023-му.
Попри стагнацію ринку у 2022-2023 роках, розвиток триває, а попередні дані 2024 року демонструють його відновлення. Зокрема, у Німеччині на 5,7%, в Австрії — на 5,5%, у Нідерландах — на 9,6%, Італії — 2,8%, Іспанії — 3,2%, Данії — близько 2%, Норвегії — на 7,8%. Зростання ринку також фіксується у Великій Британії, Польщі, Угорщині, натомість у Фінляндії та Швеції досі спостерігається падіння продажів.
Європейський органічний конгрес 2025 року підтвердив не лише стабільність органічного сектору. Він також засвідчив дедалі більше політичне визнання його ролі в трансформації аграрної політики ЄС.

На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру

У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів

На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору

В Україні набули чинності оновлені цифрові форми документів у лісовій галузі, розроблені з урахуванням вимог Регламенту ЄС щодо запобігання знелісенню (EUDR).

Європейська комісія схвалила придбання спільного контролю над Baltic Grain Terminal (BTZ) у польському порту Гдиня компаніями Bunge Global SA та CM Holding A/V.

Через закриття логістичних морських перевезень від Мінагрополітики подали звернення до уряду щодо перегляду квот у бік збільшення за деякими видами продукції. Його досить швидко підписав Прем’єр-міністр України, але сьогодні цей процес досить складний, і у міністерстві хочуть спробувати змінити систему адміністрування.

Сьогодні аграрний ринок України переживає не найкращі часи. Війна руйнує плани, змінює логістику та умови постачань, тому для всіх підприємств нині завдання №1 — вижити, зберегти свої виробництва та людей.

Перевізники відмовляються везти товари групи 1-24 згідно з УКТЗЕД (продукція сільського господарства, тваринництва та харчової промисловості), адже це для них дорого та довго. Оптимізація процесів перетину кордону з Польщею та спрощені умови для транзиту могли би полегшити ситуацію.

Органічні виробники хотіли би в програмах підтримки відокремитися від загальних фондів та мати окрему підтримку сектору, але наразі немає фінансових ресурсів, аби це зробити.

Для агровиробників важливими є вагові норми для вантажних автомобілів у 40 т на дорогах місцевого значення. Їм важливо довозити продукцію від елеваторів до виробництв або на заводи важким транспортом без перевантажень.

Площі під органічними культурами в Україні сьогодні займають приблизно 1,7%, до 2030 року є ціль досягти 3% таких земель. Певне зростання спостерігається, хоча Україна втратила значну кількість гектарів через війну.

На початку жовтня середньодобова передача зернових вагонів через західні залізничні прикордонні переходи України зросла на 56 одиниць порівняно з вереснем. Найбільше вагонів прямує до Польщі.