Про це йдеться у доповіді МВФ, повідомляє Українська служба Deutsche Welle.
Аби втілити у життя цілі Паризької кліматичної угоди, рівень викидів в атмосферу двоокису вуглецю до 2030 року необхідно скоротити на одну третину, а також запровадити збір за тонну викиду вуглекислого газу на рівні $70, пояснили глава МВФ Крістін Лагард та директор з фіскальної політики організації Вітор Гаспар.
Вони повідомили про зростання консенсусу щодо того, що оподаткування є «найбільш ефективним інструментом» для обмеження використання викопних видів палива і пов'язаних з ним викидів двоокису вуглецю. Крім того, податок може забезпечити накопичення коштів для переходу на відновлювані джерела енергії.
Водночас оподаткування у різних країнах, за підрахунками МВФ, матиме різний вплив на рівень викидів вуглекислого газу. Так, у Китаї, країні з найбільшими викидами у світі, податок у розмірі $35 може призвести до скорочення викидів CO2 на 30%. Те ж саме стосується Індії та Південної Африки, де енергія переважно виробляється з вугілля. У країнах, що використовують енергію з інших джерел, податок призведе до зниження шкідливих викидів лише на 10%.
Для довідки: мета кліматичної угоди, укладеної в Парижі в 2015 році, — не допустити підвищення середньої світової температури більш ніж на 2°С до кінця століття у порівнянні з рівнем доіндустріальної доби. Міжурядова група експертів зі зміни клімату (IPCC) вважає, що потепління на 1,5°С і вище може призвести до довгострокових і незворотних змін і загибелі деяких екосистем.
Якщо рівень викидів СО2 не зміниться, то до 2030 року клімат Землі може стати майже таким же спекотним і сухим, яким він був три мільйони років тому, йдеться в дослідженні, опублікованому 10 грудня 2018 року в журналі Національної академії наук США (PNAS). Це може призвести до сильного підйому рівня світового океану і інших змін.

Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION

Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні

На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства

Агрохолдинг «НІБУЛОН» за дев’ять місяців 2026 року сплатив на Миколаївщині 160,9 млн грн податків — на 13,8% більше, ніж за аналогічний період торік.

Платники у січні – вересні перерахували до місцевих бюджетів 37,9 млрд грн податку за землю. Це на 12,1%, або на 4,1 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) викрило підприємство, посадовці якого організували схему придбання сільськогосподарської продукції за готівку з фальсифікацією документів про походження товару.

Зміна клімату поступово змінює географію вирощування сільськогосподарських культур. У Великій Британії фермери вже експериментують із культурами, які раніше вважалися непридатними для місцевого клімату, зокрема чаєм і канталупами.

Український бізнес скаржиться депутатам на проблему із припиненням відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в останні три тижні.

Ель-Ніньйо 2026/27 року вже сформувався і продовжує посилюватися. За оцінками Всесвітньої метеорологічної організації станом на початок вересня, максимуму явище може досягти у листопаді – грудні та зберегтися до лютого 2027 року.

Міжнародна виставка EuroTier 2026 відбудеться 10–13 листопада у Ганновері, Німеччина. У 13 павільйонах понад 2,1 тис. експонентів із 55 країн представлять технології та рішення для професійного тваринництва.

Міжнародний валютний фонд оновив документ, який визначає структурні маяки для України.

Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання української економіки за результатами цього року до 1,0-1,6%, тоді як у квітневому звіті він оцінював його у 2%, а під час затвердження нової чотирирічної програми розширеного фінансування наприкінці лютого — в діапазоні 1,8-2,5%.

Війна на Близькому Сході спричинила різке зростання цін на нафту, газ та добрива, яке разом із транспорними проблемами неминуче призведе до подорожчання продуктів харчування та зростання продовольчої небезпеки.