Китайські тваринники переходять на ферментовані корми з метою скорочення витрат.
Як пише Reuters, нині поруч зі свинофермами у КНР можна побачити басейни, у яких міститься велика кількість дешевших місцевих інгредієнтів, серед яких висівки, гарбузове борошно та винний осад. Ці продукти ферментують, завдяки чому білки розщеплюються та легко засвоюються, що зменшує потребу у високоякісних білках сої, 80% якої імпортує Китай.
Фермери скаржаться, що через дорогу сою, зростання пропозиції та зменшення попиту свинарство стало нерентабельним, й усі думають про те, як скоротити витрати.
Китай є найбільшим у світі покупцем сої, 2024 року він імпортував понад 110 млн т бобів на $52,7 млрд, чверть яких надійшла зі США.
Водночас гравці ринків худоби та кормів, а також науковці та галузеві експерти запевняють, що Китай рухається швидше, ніж вважалося раніше, у впровадженні нових технологій та просуванні ферментованих кормів.
За прогнозами експертів, ферментовані корми наразі становлять 8% промислових кормів у Китаї порівняно з 3% у 2022 році й, імовірно, досягнуть 15% до 2030 року. Великі свинарські, птахівничі та молочні господарства активно переходять на ферментовані корми. У птахівництві частку такого годування вже оцінюють у 25%. Однак перехід на ці корми вимагає значних зусиль та інвестицій, пов'язаних із капітальною модернізацією систем годівлі.
Експерти порахували, що вартість китайського ринку ферментованих кормів минулого року зросла до $6 млрд, швидко наздогнавши провідний ринок Європи, який вартує $7 млрд. Ринок США оцінюється лише у $2,5 млрд, оскільки соєві боби та кукурудза більш доступні.
Поки що застосування ферментованих кормів недостатньо стандартизоване. Деякі виробники стверджують, що свині на такому годуванні розвиваються повільніше. Водночас є ймовірність впливу таких кормів на смак м’яса.
Компанія Louis Dreyfus уже придивляється до цього ринку і планує побудувати свою першу лінію з виробництва ферментованих кормів у північному портовому місті Тяньцзінь.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Швейцарія дозволила обмежене вилучення з обов’язкових стратегічних запасів білкових кормів через перебої з постачанням, спричинені надзвичайно низьким рівнем води у Рейні та Дунаї, а також дефіцитом грубих кормів через посуху.

В Україні немає сильного батьківського стада індиків. Навіть великі компанії закуповують молодняк за кордоном.

Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів до 15 жовтня збирає документи для формування переліку осіб та місць зберігання кукурудзи та сої, яку планують експортувати до Китаю.

Новинкою на EuroTier 2026 стане нова виставкова зона для молочної промисловості, де будуть представлені інновації та рішення для всього ланцюжка створення вартості молочної продукції — EuroTier Milky Way.

Молочні ферми, які самі вирощують зерно на комбікорми, зазвичай, продають на експорт частину врожаю. Проте блокування морських портів змінилило звичні алгоритми дій.

Європейська комісія пропонує продовжити дозвіл на використання неорганічних білкових кормів у виробництві органічної продукції тваринництва ще на 10 років — до 31 грудня 2036 року.

Україна у січні-липні 2026 року імпортувала тракторів на суму $507,5 млн, що на 2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Німеччина, один із великих європейських споживачів сої для кормової промисловості, посилює вимоги до простежуваності та підтвердження походження імпортної сировини.

Гречка у 2026 році залишається однією з найменш рентабельних сільськогосподарських культур. Натомість найбільшу прибутковість аграріям забезпечують овочі, кукурудза та соя.

Повні вимоги до маркування харчових продуктів і кормів знову діятимуть в Україні з 1 жовтня 2026 року.