Міжнародна нестабільність на Близькому Сході вдарила по гаманцю українського аграрія, найбільше це відчують дрібні сільгоспвиробники.
Таку думку висловив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль у коментарі УНН.
«Якщо велике підприємство ще може купувати дизель гуртом, зберігати його й частково нівелювати коливання, то мікро- та малі виробники часто працюють інакше. Вони купують пальне в роздріб, без значного запасу, і саме тому першими відчувають зростання цін на АЗС», — пояснив він.
Другий елемент тиску — мінеральні добрива. Карбамід уже коштує понад 40 тис. грн/т.
«Для того, щоб купити 1 т карбаміду, треба продати по сьогоднішніх хороших цінах 4 т пшениці», — пояснив структуру розрахунків Павло Коваль.
Окрім цього, зростають витрати на насіння, засоби захисту рослин, оплату праці та логістику. Частина цих ресурсів імпортна, тому будь-яке ускладнення постачання або здорожчання перевезень автоматично закладається в собівартість, додав він.
Експерт наголосив, що подорожчання посівної не б’є по всіх учасниках агросфери рівномірно.
«На великі компанії ще діє «ефект масштабу»: закупівлі великими партіями, кращі цінові умови, більше можливостей для зберігання ресурсів, простіший доступ до банків і вища стійкість до короткострокових коливань. У малого фермера таких можливостей значно менше», — пояснив фахівець.
І додав, що окремий ризик — кредитування. Якщо господарство вже витратило частину ресурсів восени, а тепер змушене пересівати озимі або повторно заходити в поле, йому потрібне друге коло фінансування. І саме тут малі фермери можуть упертися в ліміт платоспроможності.
«Уявіть собі малого фермера, якому треба двічі прокредитувати посівну кампанію. А він уже все, що було, заставив. Кредити від банків для нього можуть бути закритими до другого витка посівної», — зауважив директор УАК.
Ця проблема особливо гостро постала перед господарствами, які працюють на обмеженому земельному банку і не мають фінансової подушки. Для них навіть один невдалий урожай культури, одна затримка з реалізацією або один стрибок ціни на пальне може означати втрату прибутку за сезон, резюмував Павло Коваль.

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

День поля «POTATO UKRAINE — 2026»: на Волині показали 46 сортів картоплі

Вино, ефіроолійні рослини та локальні продукти: на Львівщині запрацювала нова агролокація

Ситуація на світових ринках азотних добрив залишається динамічною: в Африці спостерігається стрімке зростання цін, проте в Україні — неочікуване зниження.

Світове виробництво яловичини у 2026 році скоротиться на 2% у річному вимірі, що призведе до подальшого скорочення пропозиції та підтримуватиме ринкові ціни.

Українські сільгоспвиробники скоротять посівні площі озимих культур урожаю 2027 року.

Світовий ринок добрив завершує серпень без єдиного цінового тренду.

Експерти Міжнародної ради по зерну (IGC) через тривалу спеку в Європі знизили прогноз світового виробництва зернових у 2026/27 МР на 6 млн т до 2,415 млрд т.

Обмеження морського експорту може завдати українському агросектору багатомільярдних збитків. Протягом 6-12 місяців виробники ризикують недоотримати $2-4 млрд, а до 60% зернових господарств — працювати у збиток.

У Групі АГРОТРЕЙД підтверджують, що подорожчання пального вплине на рентабельність, адже під час формування бюджету закладалися зовсім інші ціни, і ніхто не міг передбачити такий розвиток подій.

Особливим драйвером, який змінив структуру посівних площ, є воєнна ситуація.

Багато експертів і практиків зазначають, що після перемоги в Україні буде інвестиційний бум, і до цього вже готуються відповідні фонди. Але коли це буде в часових межах, важко прогнозувати, так само як і ризики, які залишатимуться. Але й за сьогоднішніх умов Україна зберігає інвестиційну привабливість.