У проєкті бюджету-2023 закладений курс долара у 50 грн на кінець року та інфляція у 30%.
Це досить песимістичний сценарій.
Таку думку висловила економічний експерт та ексдепутат Тетяна Острікова на своїй сторінці у Facebook.
«Долар по 50 грн та інфляція у 30% можливі, якщо Україна взагалі не отримає фінансової допомоги від наших іноземних партнерів та союзників, і доведеться друкувати гроші», — вважає вона.
За словами Тетяни Острікової, щоб отримати високу інфляцію, потрібно або зменшення кількості товарів і послуг (розширення бойових дій, зупинка виробництва тощо), або збільшення кількості грошей (друк) за незмінної кількості товарів і послуг, або девальвація, і гривнева ціна імпортних товарів зросте.
«І виглядає так, що такі сценарії малоймовірні», — вважає експерт.
Острікова пояснює це позитивною ситуацією на фронті, а також прогнозованим урядом зростанням ВВП у 4,6%. Тому зменшення виробництва не мало б бути.
«У проєкті бюджету друк грошей не закладений. Внутрішніх запозичень має бути 91 млрд грн. У цій категорії і ОВДП, і військові облігації.
Для девальвації гривні потрібно, щоб попит на валюту суттєво перевищував пропозицію. За планом від експорту в країну надійде $62 млрд. Додатково країна залучить $38 млрд запозичень. Разом — $100 млрд. Водночас імпорт складе $77 млрд. Зовнішні виплати за боргами — до $3 млрд. Тобто матимемо надлишок валюти у $20 млрд», — пояснює експерт.
Такий надлишок не просто не дасть гривні впасти, а зумовить її укріплення. Навіть якщо частину з $20 млрд НБУ покладе в резерви, вважає вона.
«Отже, всі три чинники, які могли б призвести до високої інфляції, наразі виглядають як можливі, але малоймовірні. Це добре, що влада прораховує всі варіанти і готується до несприятливого сценарію. Але зараз перспектива наступного року виглядає значно краще», — підсумовує експерт.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

За підсумками року гривня може бути нижче за закладений в держбюджеті середньорічний курс на рівні 45,7 грн за долар і досягти 47-48 грн за долар та 56-57 грн за євро.

Дефіцит зовнішньої торгівлі України в першій половині 2026 року вже досяг $28,3 млрд, попит на іноземну валюту дуже високий. Україна втрачає за кожен день зупинки чорноморських портів близько $70 млн експортних надходжень.

Експорт соняшникової олії з України через порти після серії атак майже зупинився.

Українська гривня піднялася в списку найбільш недооцінених валют світу за індексом «Біг-Мака».

Зростання цін на харчові продукти буде продовжуватися в другій половині 2025 р. — першій половині 2026 р.

Україна розглядає можливість відмови від американського долара та більш тісної привʼязки гривні до євро на тлі зміцнення зв'язків з Європою.

Для мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту окремих видів товарів, виведення значної частини економіки з тіні та збільшення надходжень до державного бюджету уряд запровадив режим експортного забезпечення на деякі категорії аграрної продукції. Але, на думку учасників ринку, механізм не повністю продуманий та пристосований до ринкових реалій.

12 суден із зерном вийшли з українських портів, поки росія заявляла про зупинку зернового коридору.

Національний банк України з 21 травня зняв обмеження на валютний курс для банків, але водночас залишив незмінними обмеження на встановлення курсу банками в безготівковому сегменті валютного ринку. Нова для України практика викликала паніку та багато протиріч, особливо в аграрній галузі, адже сільгоспвиробники залежні від курсу валют.

Вибачте, що не про війну. Для людей, які зараз під обстрілами в героїчному Харкові чи в мужньому Маріуполі, розмови про економіку наразі виглядають дикими та позбавленими змісту. Але економіка України має працювати, принаймні в тих регіонах, де відносно безпечно. Це забезпечить і доходи бюджету, а значить і фінансування всіх необхідних видатків, в тому числі на армію і зарплати людям.