Приплив прямих іноземних інвестицій в Україну за 11 місяців 2024 року склав $3,98 млрд, що на 14% менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року.
Про це повідомив голова парламентського комітету з податків і фінансів Данило Гетманцев у Telegram.
За даними НБУ, за 11 місяців 2024 року платіжний баланс України зведено із дефіцитом $3,1 млрд порівняно з профіцитом $8,4 млрд за аналогічний період 2023 року, зазначив він.
Однак, з огляду на рекордні грудневі надходження зовнішнього офіційного фінансування від партнерів (+$9,2 млрд) та рекордні інтервенції НБУ на підтримку курсу (-$5,3 млрд), а також тенденції у зовнішній торгівлі, за підсумками року сальдо платіжного балансу, ймовірно, буде близьким до нуля, підкреслює він.
На думку Гетманцева, це можна вважати хорошим результатом з огляду на умови повномасштабної війни, і є однією з ознак макрофінансової стійкості країни.
Парламентар звернув увагу на два аспекти, які необхідно постійно тримати в полі зору.
Перший аспект — високий і стійкий дефіцит рахунку поточних операцій (РПО). За 11 місяців 2024 року він збільшився до $13,9 млрд (порівняно з $8,7 млрд за аналогічний період 2023 року). За прогнозами, дефіцит РПО за підсумками року перевищить 8% ВВП (порівняно з 5,3% у 2023 році). За оцінками МВФ, дефіцит РПО понад 5% ВВП у довгостроковій перспективі є нестійким і може нести ризики для макрофінансової стабільності.
Другий аспект, на який звернув увагу Гетманцев, — це скорочення прямих іноземних інвестицій (ПІІ). За 11 місяців 2024 року притік ПІІ в Україну склав $3,98 млрд, а чистий притік ПІІ (після вирахування інвестицій, що вийшли за межі України) — $3,64 млрд. Це на 14% (19% у випадку чистих ПІІ) менше порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Оскільки більша частина ПІІ (75% у 2023 році та 64% за 11 місяців 2024 року) — це реінвестований прибуток, то зменшення частково пов'язане з обмеженнями на репатріацію «нових» дивідендів (нарахованих з 1 січня 2024 року), запроваджених НБУ у травні 2024 року.
Дефіцит рахунку поточних операцій вважається контрольованим, якщо його покриває притік прямих іноземних інвестицій, які сприяють зростанню виробництва та продуктивності. Це має вирівняти торговельний баланс у довгостроковій перспективі.
Скорочення прямих іноземних інвестицій і низька частка нових (green field) інвестицій є негативною тенденцією, оскільки це може обмежити економічне зростання та знизити потенціал розвитку в довгостроковій перспективі, підсумував Гетманцев.

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

На Волині виноградар створив «Маленький Крим» із 50 сортів винограду

Обсяг капітальних інвестицій за січень-червень 2026 р. становив 307,9 млрд грн. Це на 9,9% більше проти аналогічного періоду 2025 р.

Група компаній «Агрейн» нині переважно розглядає інвестиційні проєкти з терміном окупності 3–4 роки через обмежений доступ до довгострокового фінансування в Україні.

Група компаній «Агрейн» за останні 5–6 років інвестувала близько $50 млн у технічне переоснащення, а в пікові роки обсяг інвестицій сягав $30 млн на рік.

Виробництво крафтової аджики без документів на відкриття бізнесу може становити сумарно 180-230 тис. грн.

Програми «Доступні кредити 5-7-9%» та розширення страхування воєнних ризиків потребують десятків мільярдів гривень, ці кошти можна взяти з «Національного кешбеку».

Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики рекомендував парламенту прийняти законопроєкт «Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства» (№12384) у повторному другому читанні.

Питання відновлення логістики українського експорту після загострення ситуації навколо морських портів перебуває на особистому контролі Президента України та прем’єр-міністра.

Гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель у 2026 році просувається критично повільно.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев назвав лідерів зі сплати податків за 2025 рік серед виробників борошна, хліба та хлібобулочних виробів.

Запровадження в Україні режиму експортного забезпечення сільськогосподарської продукції та антиофшорний закон зламали схеми так званого «чорного зерна».