Умови для отримання державних грантів відбивають бажання в українських аграріїв до співпраці з державою.
Про це повідомив голова профільної асоціації «Укрсадпром» Олександр Матвієць у коментарі «Європейській правді».
Він зазначив, що у фермерів Тернополя, яким нещодавно затвердили заявки та які тільки почали підготовчі роботи, уже почалися масові перевірки господарств.
Стримує виробників і умова, що земля, на якій планується створення насаджень у співфінансуванні з державою, має бути сільськогосподарського призначення та перебувати у власності або користуванні на строк не менше 7 років.
Також виробники не розуміють, чому в умовах прописані обмеження щодо переліку культур, які можна висаджувати в межах грантової програми.
«Майже третина наших областей не включена до списку регіонів, де грантова програма фінансує створення садів кісточкових культур. Звернулася Івано-Франківська обласна організація, і ми звернулися, щоб вирішити це питання. Чому абрикосу можна вирощувати в Івано-Франківській і Тернопільській областях, а черешню — ні? Листи і звернення є, але не завжди в міністерстві (Мінагрополітики. — Ред.) реагують», — зазначає Матвієць.
Крім того, аграрії скаржаться на затягування термінів розгляду заявок.
«Одне з господарств у Закарпатській області вже другий місяць чекає на відповідь. Такі випадки непоодинокі», — каже Матвієць.
Водночас, за умовами грантової програми, до поданого через «Дію» проєкту висадки насаджень не можна вносити зміни. Через це аграрії можуть не отримати гроші навіть після успішного попереднього відбору.
Така ситуація трапилася з одеським агропідприємством «Бонелет», яке вирощує плодові дерева та горіхи.
«У проєкті вказано все, починаючи від товщини дроту до ширини стовпчиків. Ми обрали українського постачальника стовпчиків, які мали ширину 7 сантиметрів. Через війну довелося змінити постачальника на італійського, у якого ширина стовпчиків 7,5 сантиметра. Оскільки постачальники були змінені, то потрібно було реалізувати проєкт за свої кошти або втратити сезон для зміни документів», — пояснює керівник компанії Аліна Сіденко.
Якщо аграрій хоче внести зміни до проєкту, то він повинен звернутися до Мінагрополітики із заявою про скасування рішення про надання гранту, повернути кошти і подавати нову заяву.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Уряд прийняв рішення про екстрений пакет підтримки українських аграріїв через російський терор у Чорному морі та блокування експортних маршрутів. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 млрд грн.

Будівництво тваринницьких комплексів в Україні уже реалізує 31 підприємство, які потенційно можуть отримати компенсацію за програмою державної підтримки будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів, яку заплановано продовжити у 2026 році.

Компанія «Хані Баджер», яка виробляє крафтові алкогольні напої, заклала кизиловий сад.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Робоча група з питань розвитку садівництва Міністерства економіки та довкілля одноголосно підтримала пропозицію профільних асоціацій про скасування обов’язкових норм щодо залучення сезонних працівників під час створення садів і теплиць за грантовими програмами.

Профілактика хвороб — важливий складник успішної технології вирощування плодових культур. Тому сьогодні, коли погодні умови сприяють поширенню патогенів, важливо проводити профілактичні обприскування і своєчасний контроль уже наявних хвороб.

Ратифікація угоди про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Туреччиною відкриває додаткові можливості для українського агросектору та не несе для нього суттєвих ризиків, однак держава має приділити більше уваги підтримці вітчизняного тепличного господарства.