Аграрії на прифронтових територіях стикаються з серйозними фінансовими труднощами через небажання банків співпрацювати з підприємствами у «червоній зоні».
Єдиним шляхом до виживання для цих підприємств залишається державна програма кредитування «5-7-9%», однак агропідприємства потребують додаткових прямих субсидій, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
«Війна завдала значних втрат, рф цілеспрямовано атакувала аграрні комплекси, розуміючи їхню важливість для економіки та підтримки ЗСУ. Через низькі ціни на агропродукцію, зокрема на зернову групу, виробники змушені працювати зі збитками. Єдиним шансом на виживання є державна програма кредитування «5-7-9%», якою користуються багато аграріїв. Проте для підприємств прифронтових територій ситуація критична, оскільки банки не хочуть працювати з підприємствами у «червоній зоні». Існує постанова Кабінету Міністрів, яка розширює дію програми на ці території, але банки не починають кредитування агропідприємств. А це в критичний момент допомагало їм заручитися підтримкою і здійснювати господарську діяльність», — цитує його слова пресслужба ВАР.
Денис Марчук підкреслив, що аграрії на прифронтових територіях також постійно зазнають обстрілів. Попри те, що для цих територій скасовано земельний податок, залишається питання фінансування користування землею.
«Для цих територій важливо виділити прямі субсидії, тобто кошти, які б могли компенсувати оренду землі. Виробник зміг би сплачувати орендну ставку за користування власнику земельного паю і таким чином розраховувати свою господарську діяльність. Для нас це пріоритет, на якому ми наголошуємо і просимо, щоб він був підтриманий», — наголосив Денис Марчук.
Також він акцентував увагу на важливому законопроєкті 11180-1, який передбачає заморожування виплат кредитів для аграріїв, що залишили тимчасово окуповані регіони.
«Хочу акцентувати також увагу на важливому законопроєкті 11180-1, який знаходиться у ВРУ, але ніяк не може пройти перше читання, щоб у виробників була змога працювати далі. Цей законопроєкт стосується тимчасово окупованих територій, і передбачає заморожування виплат кредитів для тих, хто залишив там свій бізнес. Багато таких аграріїв релокувалися і не можуть розпочати діяльність на новому місці, оскільки знаходяться в реєстрах боржників. Нові кошти, які з’являються на їхніх рахунках, будуть забрані за борги.
Ми наголошуємо на необхідності прийняття цього законопроєкту якомога швидше, адже люди з колосальним досвідом залишилися без роботи. Якби вони мали змогу прокредитуватися, то розпочали б нову справу, а не стояли з простягнутою рукою. Ми втрачаємо кадри. Але ж ми єдина країна, і з політичних, патріотичних міркувань потрібно прийняти законопроєкт 11180-1, який зараз на розгляді у правоохоронному комітеті», — підкреслив Денис Марчук.

CraftUP Ukraine. Фіналісти захистили бізнес-проєкти та отримали гранти

На Житомирщині через посуху обміліла річка, яку використовують для зрошення полів

У Києві назвали найсильніші проєкти української хлібопекарської галузі

Українська пшениця активно експортується через румунський порт Констанца, однак у жовтні темпи постачань можуть сповільнитися через вихід на ринок великих обсягів кукурудзи та конкуренцію культур за транспортні потужності.

Сімейні фермерські господарства, які через заборгованість тимчасово втратили право на державну доплату до ЄСВ, зможуть поновити її після погашення боргу за визначеною процедурою.

Нові критерії визначення підприємств, які мають важливе значення для аграрної галузі в особливий період, діятимуть в Україні з 18 жовтня 2026 року.

15 вересня у Києві відбувся захист бізнес-проєктів фіналістів освітньо-грантового проєкту CraftUP Ukraine. Крафтові виробники з різних областей України приїхали до столиці, аби представити ідеї, реалізація яких допоможе їм розвивати й масштабувати виробництво.

Представники мікро-, малого та середнього бізнесу за минулий тиждень у межах держпрограми «Доступні кредити 5-7-9%» отримали від 48 уповноважених банків 514 пільгових кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн.

Кабінет Міністрів України схвалив проєкт закону «Про Державний бюджет на 2027 рік» (реєстр. №16000).

Удари рф по підприємствах агропереробки створюють додаткові ризики для агросектору України та світового продовольчого ринку, оскільки пошкодження виробничих потужностей впливає на попит на сировину та можливості її реалізації.

Механізм підтримки українських аграріїв після вступу України до Європейського Союзу відрізнятиметься від того, який застосовувався до країн, що вступили до ЄС раніше.