Аграрії на прифронтових територіях стикаються з серйозними фінансовими труднощами через небажання банків співпрацювати з підприємствами у «червоній зоні».
Єдиним шляхом до виживання для цих підприємств залишається державна програма кредитування «5-7-9%», однак агропідприємства потребують додаткових прямих субсидій, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук.
«Війна завдала значних втрат, рф цілеспрямовано атакувала аграрні комплекси, розуміючи їхню важливість для економіки та підтримки ЗСУ. Через низькі ціни на агропродукцію, зокрема на зернову групу, виробники змушені працювати зі збитками. Єдиним шансом на виживання є державна програма кредитування «5-7-9%», якою користуються багато аграріїв. Проте для підприємств прифронтових територій ситуація критична, оскільки банки не хочуть працювати з підприємствами у «червоній зоні». Існує постанова Кабінету Міністрів, яка розширює дію програми на ці території, але банки не починають кредитування агропідприємств. А це в критичний момент допомагало їм заручитися підтримкою і здійснювати господарську діяльність», — цитує його слова пресслужба ВАР.
Денис Марчук підкреслив, що аграрії на прифронтових територіях також постійно зазнають обстрілів. Попри те, що для цих територій скасовано земельний податок, залишається питання фінансування користування землею.
«Для цих територій важливо виділити прямі субсидії, тобто кошти, які б могли компенсувати оренду землі. Виробник зміг би сплачувати орендну ставку за користування власнику земельного паю і таким чином розраховувати свою господарську діяльність. Для нас це пріоритет, на якому ми наголошуємо і просимо, щоб він був підтриманий», — наголосив Денис Марчук.
Також він акцентував увагу на важливому законопроєкті 11180-1, який передбачає заморожування виплат кредитів для аграріїв, що залишили тимчасово окуповані регіони.
«Хочу акцентувати також увагу на важливому законопроєкті 11180-1, який знаходиться у ВРУ, але ніяк не може пройти перше читання, щоб у виробників була змога працювати далі. Цей законопроєкт стосується тимчасово окупованих територій, і передбачає заморожування виплат кредитів для тих, хто залишив там свій бізнес. Багато таких аграріїв релокувалися і не можуть розпочати діяльність на новому місці, оскільки знаходяться в реєстрах боржників. Нові кошти, які з’являються на їхніх рахунках, будуть забрані за борги.
Ми наголошуємо на необхідності прийняття цього законопроєкту якомога швидше, адже люди з колосальним досвідом залишилися без роботи. Якби вони мали змогу прокредитуватися, то розпочали б нову справу, а не стояли з простягнутою рукою. Ми втрачаємо кадри. Але ж ми єдина країна, і з політичних, патріотичних міркувань потрібно прийняти законопроєкт 11180-1, який зараз на розгляді у правоохоронному комітеті», — підкреслив Денис Марчук.

200-річний млин отримав друге життя: подружжя на Вінниччині відродило родинну справу

Органічна плантація лохини як впорядкований програмний код

УКАБ Агротехнології 2026. Захід: усі козирні рішення на одному полі

Українські аграрії цьогоріч зіткнулися з гострим дефіцитом обігових коштів через проблеми з морським експортом, низькі закупівельні ціни та накопичення перехідних залишків.

Уряд прийняв рішення про екстрений пакет підтримки українських аграріїв через російський терор у Чорному морі та блокування експортних маршрутів. Загальний розмір кредитних можливостей за цією програмою — до 80 млрд грн.

Будівництво тваринницьких комплексів в Україні уже реалізує 31 підприємство, які потенційно можуть отримати компенсацію за програмою державної підтримки будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів, яку заплановано продовжити у 2026 році.

Аграрії Львівської області можуть отримати до 30% компенсації з обласного бюджету за придбання племінних нетелей та телиць. Документи приймають у Департаменті агропромислового розвитку ЛОВА до 10 жовтня 2026 року.

Українські виробники на старті сезону працюватимуть в умовах найбільшої пропозиції кукурудзи за останні роки.

Поєднання проблем морської логістики, пошкодженої портової інфраструктури, обмеження експорту та зростання вартості ресурсів створює загрозу збитковості аграрного виробництва, банкрутств підприємств і розриву виробничого циклу.

Держава та банківська система мають уже зараз запровадити механізми підтримки аграріїв, щоб уникнути фінансової кризи в галузі через ускладнення експорту зерна морем.

Нині уряд напрацьовує механізм компенсації за втрачені посіви для аграріїв у межах 50-кілометрової зони від бойових дій, а Міністерство аграрної політики та продовольства консолідує розмір площ, які підпадатимуть під виплату компенсації.

Нові правила бронювання можуть залишити аграріїв без ключових працівників під час жнив і посіву озимини.