Вчора Президент України Петро Порошенко, виступаючи з щорічним посланням у Верховній Раді, дав чіткий сигнал: парламентарії мають не ховати голови в пісок, нічого не міняючи, а все ж таки працювати над створенням ринку землі в Україні, але «з усіма можливими запобіжниками від будь-яких негативних наслідків».
Меседж Глави держави сприйняли неоднозначно: одні звинуватили у популізмі, інші, налаштувалися на конкретні кроки. Цікаво відзначити, що останніх виявилося більше.
«Це дуже дискусійне питання, але я вважаю, що мораторій треба знімати. Якщо не помиляюся, то 10 років тому під час першого голосування за зняття мораторію у ВРУ «за» проголосувало близько 212-214 народних депутатів. Думаю, що і сьогодні ситуація не змінилася. Ситуація — на межі. Та потрібно просто аргументувати, що мораторій себе вичерпав, він абсолютно не виконує ті функції, які на нього покладають», — зазначив в ексклюзивному коментарі AgroPortal.ua народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин Олексій Мушак.
За його словами, ринок землі уже функціонує, тільки він викривлений і не дає повну ціну землевласникам.
«Ринок землі повинен існувати, як існував більшу частину історії України як приватна власність наших дідів-прадідів», — додає Мушак.
Підтримують парламентаря і експерти ГО Agro.ReformsUA. Зокрема, експерт з аграрного та земельного права організації Дмитро Сімашко називає ймовірне продовження мораторію «дорогою в нікуди».
«Ми знову ж таки намагаємось консервувати проблему, замість того, щоб її вирішити. Вже сьогодні Україна побила всі антирекорди по мораторію і взагалі по реформах в земельних відносинах», — констатує експерт.
При цьому він сумнівається, що в цьому парламенті знайдуться голоси, які проголосують за його скасування.
Про те, що потрібно робити конкретні кроки до відкриття ринку землі говорять і самі виробники. Так, Олександр Безух, власник сімейного господарства (с. Лаврів, Волинська обл., 60 га) каже, що земля у всьому світі продається і в Україні буде — це лише питання часу. «Я за відкриття ринку землі, але потрібно підходити виважено, насамперед, потрібно навести порядок і встановити адекватну і обґрунтовану ціну», — додає фермер.
На тому, що перш за все потрібна економічна обґрунтованість наголошує і Герой України Тетяна Корост. «Сьогодні склався хаос у земельних відносинах, необхідно на законодавчому рівні врегулювати усі спірні питання і тоді відкривати ринок», — констатує Тетяна Корост.
Правильні й розумні речі вже 25 років поспіль лунають з трибуни Верховної Ради: мораторій потрібно скасувати, щоб пайовики змогли повноцінно реалізувати своє право власності. Та хочеться вірити, що питання нарешті вирішиться, а не стане в черговий раз предметом загравання з електоратом.
Наталія Помянська, Олена Дереженко, AgroPortal.ua

У НУБіП відкрили інноваційний навчальний центр HORSCH

Арпаджик із Криничного: як у селі зберігають традицію вирощування цибулі-сіянки

Підземна ферма: у Великій Британії вирощують салат на глибині понад 1 км

Війна суттєво вплинула на вартість сільськогосподарських земель на Харківщині. Наразі орієнтир для ділянок, які можна обробляти, становить до $500 за гектар прав оренди та до $1000 за гектар у власності.

За роки незалежності аграрний сектор України пройшов шлях від глибокої кризи 1990-х років до перетворення на глобального гравця на світових ринках та постачальника продовольства до сотень країн. Повномасштабна війна суттєво уповільнила розвиток галузі та принесла значні руйнування. Але, незважаючи на це, аграрний сектор залишається основою економіки України, забезпечує близько 9–12% ВВП і формує приблизно 60% загального товарного експорту, залишаючись головним джерелом надходження валюти.

Мораторій на перевірки суб’єктів господарської діяльності породив дуже велику кількість неякісної продукції. На сьогодні цифра сягає близько 40% виробленої харчової продукції.

В Україні офіційно створено Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України на базі об’єднання Мінекономіки, Мінагро та Міндовкілля.

У Бразилії розгортається юридичний конфлікт між фермерами та найбільшими зернотрейдерами. Лобістська організація Aprosoja-MT, яка представляє інтереси агровиробників штату Мату-Гросу, подала позов проти компаній ADM, Bunge, Cargill, Louis Dreyfus Company, COFCO, а також галузевих асоціацій Abiove та Anec.




